| Назва: | Зміст економічної діяльності суспільства та її результати |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,11 KB |
| Скачувань: | 27 |
Зміст економічної діяльності суспільства та її результати
Центральні проблеми економіки. Потреби як спонукальний мотив еко¬номічності людей. Закон зростання потреб. Економічні та соціальні потре¬би. Структура потреб.
Економічна діяльність як процес суспільної праці. Фактори виробниц¬тва, їх види, типи і функції.
Суспільний поділ праці - матеріальна основа економічних відносин.
Суспільний продукт - кінцевий результат економічної діяльності і ос¬новне джерело задоволення потреб людини. Форми, структура та показники суспільного продукту.
Роль економічного прогресу в розвитку сучасної цивілізації.
ТЕЗИ ДО ЛЕКЦІЇ
• Однією з центральних проблем економіки є обгрунтування спонукаль¬них мотивів економічної (трудової) діяльності.
Домінуючою спонукою економіки вважають потреби.
Потреби - це об'єктивні умови існування людини, завдяки яким від¬бувається її фізіологічне, соціальне, інтелектуальне та духовне відтворення.
Для задоволення потреб людина повинна вступити в ділові відносини з іншими людьми, що і складає основу ринкових відносин. (Див. мал. 1)
Мал. 1. Алгоритм ринкових потреб.
Потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер.
Закон зростання потреб полягає в тому, що за умов задоволення пев¬них потреб, їх кількість та зміст постійно зростають. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно. Розвиток про¬дуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що зумовлює розширення складу продуктів праці, а отже, - появу нових потреб.
Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці розвинених країн у нинішніх умовах є те, що, з одного боку, відбувається перехід від масового виробництва і споживання до індивідуалізованого виробництва і споживання.
Приклади:
А з іншого боку, індивідуальні потреби, які динамічно розвиваються (творчі види праці, фізична культура і спорт, збереження миру), можуть бути реалізовані лише на колективній основі, спільною діяльністю колекти¬вів.
Отже, відбувається одночасний процес індивідуалізації та колективіза¬ції потреб.
Економічні потреби відображають відношення соціальних суб'єктів (людина, колектив, суспільство) до можливого споживання вартостей, опо¬середкованих економічними формами їх реалізації. Вони виявляються як необхідність у життєвих благах, як стимул до споживання.
Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним кутом зо¬ру. Наприклад, професор А.С.Гальчинський виділяє економічні та нееконо¬мічні, виробничі та невиробничі потреби. На його думку, структура еконо¬мічних (особистих) потреб складається із:
1) фізичних потреб: продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення;
2) інтелектуальних потреб: одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурного відпочинку, предметів і послуг культурного призначення;
3) соціальних потреб: охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умо¬ви праці, транспорт, зв'язок, тощо.
Економічна діяльність - це є процес суспільного виробництва, який спрямований на створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людей. Це ще й виробництво самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їх фізичного існування, а також реалізація і розвиток їх здібностей.
У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця - людська діяльність, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. Але створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватися і без посередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес, тощо). В цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу регулювання, управління.
Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз:
1) безпосередньо виробництва;
2) розподілу;
3) обміну;
4) споживання.
Економічна діяльність як процес виробництва - це взаємодія продук¬тивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку. Останній може бути як еволю¬ційний, так і стрибкоподібний.
Важливою особливістю економічної діяльності є створення не тільки матеріальних, але й нематеріальних благ та послуг, значення яких досягло високого ступеня в сучасних умовах.
Суспільне виробництво завжди передбачає функціонування двох фак¬торів:
а) особистого;
б) речового (типи факторів виробництва).
Особистий фактор виробництва представляють трудові колективи, люди, зайняті суспільно-корисною працею в галузях матеріального і нема¬теріального виробництва. Це - працівники промисловості, будівництва, сільського господарства і т.п., тобто всі ті категорії трудящих, результатом праці яких є певний корисний результат (матеріальний продукт або послу-га).
Трудові колективи виступають особистим фактором виробництва то¬му, що кожний працівник є носієм робочої сили, завдяки якій він може створювати життєві блага, вдосконалювати техніку виробництва.
Центральні проблеми економіки. Потреби як спонукальний мотив еко¬номічності людей. Закон зростання потреб. Економічні та соціальні потре¬би. Структура потреб.
Економічна діяльність як процес суспільної праці. Фактори виробниц¬тва, їх види, типи і функції.
Суспільний поділ праці - матеріальна основа економічних відносин.
Суспільний продукт - кінцевий результат економічної діяльності і ос¬новне джерело задоволення потреб людини. Форми, структура та показники суспільного продукту.
Роль економічного прогресу в розвитку сучасної цивілізації.
ТЕЗИ ДО ЛЕКЦІЇ
• Однією з центральних проблем економіки є обгрунтування спонукаль¬них мотивів економічної (трудової) діяльності.
Домінуючою спонукою економіки вважають потреби.
Потреби - це об'єктивні умови існування людини, завдяки яким від¬бувається її фізіологічне, соціальне, інтелектуальне та духовне відтворення.
Для задоволення потреб людина повинна вступити в ділові відносини з іншими людьми, що і складає основу ринкових відносин. (Див. мал. 1)
Мал. 1. Алгоритм ринкових потреб.
Потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер.
Закон зростання потреб полягає в тому, що за умов задоволення пев¬них потреб, їх кількість та зміст постійно зростають. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно. Розвиток про¬дуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що зумовлює розширення складу продуктів праці, а отже, - появу нових потреб.
Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці розвинених країн у нинішніх умовах є те, що, з одного боку, відбувається перехід від масового виробництва і споживання до індивідуалізованого виробництва і споживання.
Приклади:
А з іншого боку, індивідуальні потреби, які динамічно розвиваються (творчі види праці, фізична культура і спорт, збереження миру), можуть бути реалізовані лише на колективній основі, спільною діяльністю колекти¬вів.
Отже, відбувається одночасний процес індивідуалізації та колективіза¬ції потреб.
Економічні потреби відображають відношення соціальних суб'єктів (людина, колектив, суспільство) до можливого споживання вартостей, опо¬середкованих економічними формами їх реалізації. Вони виявляються як необхідність у життєвих благах, як стимул до споживання.
Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним кутом зо¬ру. Наприклад, професор А.С.Гальчинський виділяє економічні та нееконо¬мічні, виробничі та невиробничі потреби. На його думку, структура еконо¬мічних (особистих) потреб складається із:
1) фізичних потреб: продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення;
2) інтелектуальних потреб: одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурного відпочинку, предметів і послуг культурного призначення;
3) соціальних потреб: охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умо¬ви праці, транспорт, зв'язок, тощо.
Економічна діяльність - це є процес суспільного виробництва, який спрямований на створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людей. Це ще й виробництво самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їх фізичного існування, а також реалізація і розвиток їх здібностей.
У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця - людська діяльність, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. Але створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватися і без посередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес, тощо). В цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу регулювання, управління.
Виробництво як процес суспільної праці складається з таких фаз:
1) безпосередньо виробництва;
2) розподілу;
3) обміну;
4) споживання.
Економічна діяльність як процес виробництва - це взаємодія продук¬тивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку. Останній може бути як еволю¬ційний, так і стрибкоподібний.
Важливою особливістю економічної діяльності є створення не тільки матеріальних, але й нематеріальних благ та послуг, значення яких досягло високого ступеня в сучасних умовах.
Суспільне виробництво завжди передбачає функціонування двох фак¬торів:
а) особистого;
б) речового (типи факторів виробництва).
Особистий фактор виробництва представляють трудові колективи, люди, зайняті суспільно-корисною працею в галузях матеріального і нема¬теріального виробництва. Це - працівники промисловості, будівництва, сільського господарства і т.п., тобто всі ті категорії трудящих, результатом праці яких є певний корисний результат (матеріальний продукт або послу-га).
Трудові колективи виступають особистим фактором виробництва то¬му, що кожний працівник є носієм робочої сили, завдяки якій він може створювати життєві блага, вдосконалювати техніку виробництва.