| Назва: | Структура системи державних цільових фондів охорони НПС України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,32 KB |
| Скачувань: | 55 |
4. Правовий режим національних природних парків
З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про природно-заповідний фонд України”
Національні природні парки є природоохоронними,
рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами
загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження,
відтворення і ефективного використання природних комплексів та
об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність
До складу територій національних природних парків можуть
включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та
землекористувачів. На національні природні парки покладається виконання
таких основних завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та ін. видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи. На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться
короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо
мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та
відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут
забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;
зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів,
мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів
парку; господарська зона - у її межах проводиться господарська
діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань,
знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а
також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до
складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони НПС.
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка
призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього
природного середовища та зниження рекреаційної цінності території
національного природного парку.
Зонування території національного природного парку,
рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться
відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту
організації території національного природного парку, охорони,
відтворення та рекреаційного використання його природних
комплексів і об'єктів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Висновки
Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на землі, в тому числі й людини, не існує. Їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливості їх відтворення.
Довкілля – природний капітал, без якого не можливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів –лісів, ґрунтів, корисних копалин, чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід із критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.
З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про природно-заповідний фонд України”
Національні природні парки є природоохоронними,
рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами
загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження,
відтворення і ефективного використання природних комплексів та
об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність
До складу територій національних природних парків можуть
включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та
землекористувачів. На національні природні парки покладається виконання
таких основних завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та ін. видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи. На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться
короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо
мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та
відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут
забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;
зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів,
мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів
парку; господарська зона - у її межах проводиться господарська
діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань,
знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а
також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до
складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони НПС.
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка
призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього
природного середовища та зниження рекреаційної цінності території
національного природного парку.
Зонування території національного природного парку,
рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться
відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту
організації території національного природного парку, охорони,
відтворення та рекреаційного використання його природних
комплексів і об'єктів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Висновки
Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на землі, в тому числі й людини, не існує. Їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Насправді ж навіть при сучасній енергоозброєності й найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливості їх відтворення.
Довкілля – природний капітал, без якого не можливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів –лісів, ґрунтів, корисних копалин, чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід із критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.