| Назва: | Енергозбереження в сучасній Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 41,23 KB |
| Скачувань: | 217 |
На автомобільному транспорті передбачається здійснення заходів з оптимізації дорожнього руху, вдосконалення структури автотранспорту через технічне регулювання та введення стимулюючих диференційованих механізмів економічного характеру, розширення використання альтернативних видів палива, зокрема стиснутого природного газу та біопалив, добавок і присадок до палив, застосування енергозберігаючих технологій обслуговування та ремонту рухомого складу.
У сфері автомобільних доріг основні енергозберігаючі заходами будуть спрямовані на оптимізацію розвитку шляхового господарства з пріоритетністю для шляхів загального користування, розширенням використання нових технологій та матеріалів під час будівництва, ремонту та утримання автошляхів, а також зниження енерговитрат у технологічних процесах з виробництва щебеню, асфальтобетону, залізобетону тощо.
На морському та річковому флоті намічається розширити практику застосування оптимальних швидкостей суден, підвищити рівень утилізації теплової енергії для тепло- та електропостачання суден, застосовувати альтернативні джерел енергоресурсів на пасажирських туристичних суднах під час стоянки за рахунок їх підключення до берегових електричних мереж, створити низку автоматизованих систем моніторингу та керування енергопостачанням та енергозбереженням у портах, ввести в експлуатацію низку геліосистем гарячого водопостачання та вітрових електрогенераторів.
4. Механізми забезпечення та основні учасники реалізації Програми.
Для успішної реалізації енергозберігаючої політики у транспортному комплексі необхідно забезпечити дію ефективних механізмів, а також передбачити широку можливість участі всіх соціальних верств у процесі прийняття рішення та запровадження заходів і дій з енергозбереження.
Розвиток відповідних інституційних засад здійснюватиметься шляхом подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку організаційних основ енергозбереження, застосування санкцій та відповідних пільг для стимулювання юридичних і фізичних осіб до економного використання палива й енергії на транспорті. Мінтрансзв‘язку, центральні та місцеві органів виконавчої влади, відповідальні за транспорт, повинні створити спеціальні підрозділи для забезпечення управління та регулювання у сфері енергозбереження, введення ефективної системи енергоменеджменту й енергоаудиту, а також ефективної координації міжгалузевої та внутрішньогалузевої політики енергозбереження. Призначається головний інститут, що здійснюватиме наукове супроводження виконання Програми та забезпечення її щорічного аналізу і коригування.
У сфері автомобільних доріг основні енергозберігаючі заходами будуть спрямовані на оптимізацію розвитку шляхового господарства з пріоритетністю для шляхів загального користування, розширенням використання нових технологій та матеріалів під час будівництва, ремонту та утримання автошляхів, а також зниження енерговитрат у технологічних процесах з виробництва щебеню, асфальтобетону, залізобетону тощо.
На морському та річковому флоті намічається розширити практику застосування оптимальних швидкостей суден, підвищити рівень утилізації теплової енергії для тепло- та електропостачання суден, застосовувати альтернативні джерел енергоресурсів на пасажирських туристичних суднах під час стоянки за рахунок їх підключення до берегових електричних мереж, створити низку автоматизованих систем моніторингу та керування енергопостачанням та енергозбереженням у портах, ввести в експлуатацію низку геліосистем гарячого водопостачання та вітрових електрогенераторів.
4. Механізми забезпечення та основні учасники реалізації Програми.
Для успішної реалізації енергозберігаючої політики у транспортному комплексі необхідно забезпечити дію ефективних механізмів, а також передбачити широку можливість участі всіх соціальних верств у процесі прийняття рішення та запровадження заходів і дій з енергозбереження.
Розвиток відповідних інституційних засад здійснюватиметься шляхом подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку організаційних основ енергозбереження, застосування санкцій та відповідних пільг для стимулювання юридичних і фізичних осіб до економного використання палива й енергії на транспорті. Мінтрансзв‘язку, центральні та місцеві органів виконавчої влади, відповідальні за транспорт, повинні створити спеціальні підрозділи для забезпечення управління та регулювання у сфері енергозбереження, введення ефективної системи енергоменеджменту й енергоаудиту, а також ефективної координації міжгалузевої та внутрішньогалузевої політики енергозбереження. Призначається головний інститут, що здійснюватиме наукове супроводження виконання Програми та забезпечення її щорічного аналізу і коригування.