| Назва: | Природоохоронна діяльність у Вінницькій області |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 123,51 KB |
| Скачувань: | 83 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39
В 2001р. на контролі в держуправлінні було187 водоохоронних заходів, з них виконано 26, серед них : будівництво додаткових та очищення діючих біоставків на Томашпільському ПВКГ та в/ч А2981 (смт. Вапнярка), збільшення потужності систем зворотного водопостачання на Немирівському спиртзаводі та ТОВ “Люстдорф” (м. Іллінці), відремонтовано греблю на Токарівському водосховищі, проведено частково берегоукріплювальні роботи біля Сабарівської ГЕС.
Внаслідок невиконання підприємствами водоохоронних заходів в поверхневі водойми області надійшло майже 8 тис.м3 неочищених стоків.
Перелік основних забруднювачів водних ресурсів області наведений в табл.2.2.6.
Характеристика стану поверхневих водойм області
Контроль стану поверхневих вод проводиться кількома суб’єктами моніторингу: Держуправлінням екології та природних ресурсів, обласною СЕС, Вінницьким ЦГМ, Південно-Бузьким басейновим водогосподарським об’єднанням (згідно схеми моніторингу у визначених створах), ВО “Вінницяводоканал”, ВАТ “Сутиський завод АЕА” (в районах водозаборів річки Південний Буг: м. Хмільника, м. Калинівки, м. Вінниці, смт. Сутисок).
За даними ВО ”Вінницяводоканал” (моніторинг стану річки проводився щоденно), кисневий баланс знаходився в межах норми, хоча спостерігалося коливання вмісту кисню, пов’язане з біогенними процесами. Середньомісячне значення вмісту азоту амонійного коливалося від 1,06 до 1,66 гранично – допустимих концентрацій, встановлених для рибогосподарських водойм (ГДК1), не перевищувало гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько-питного призначення (ГДК2). Найбільш забрудненими по цьому інгредієнту є ділянки річки в районі смт. Сутисок.
В теплий період мали місце випадки перевищення ГДК2 по показнику БСК5 (до 1,36 разів). Сольовий склад бузької води стабільний, мінералізація , вміст солей металів знаходився в основному в межах ГДК2, за виключенням вмісту заліза, марганцю, міді. Вміст іонів заліза залишався підвищеним практично на всіх водозаборах від 1,9 до 9 ГДК1 та від 0,3 до 1,5 ГДК2; марганцю від 8 до 10 ГДК1 та від 0,5 до 1,8 ГДК2; міді до 2 ГДК1. З середини другого кварталу спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг. В теплий період практично на всіх водозаборах колі-індекс перевищував нормативи (водозабір м. Вінниці – до 4 разів, м. Хмільника до 11,4 разів, смт Сутисок до 14,7 разів). В четвертому кварталі значне перевищення спостерігалося лише в районі смт. Сутисок.
За даними Південно–Бузького БВО, яке контролює вісім створів постійних спостережень на річці Південний Буг, та два створи постійних спостережень на притоках річки Південний Буг – річках Соб і Рів, вода в річці Південний Буг оптимально мінералізована, середньої жорсткості, кисневий режим задовільний. Всього в 2001р. було відібрано 92 проб води і виконано 2281 аналізів. Із 2189 гідрохімічних аналізів мали місце 93 випадки перевищення ГДК2, що складає 4,2%. В 2000р. відсоток перевищення ГДК2 складав 6,7%.
Із 93 випадків перевищення ГДК 74 випадки припадає на БСК повне, яке перевищує ГДК у 1,1-3,7 рази. Концентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПин № 4630-88).
Вода у річці Південний Буг забруднена органічними речовинами, БСКп = 1,07-3,7 ГДК (75 проб із 80 відібраних). По більшості створів середньорічні показники БСКп залишились практично на рівні 2000 року, крім Глубочекського водосховища та с. Ставки, де БСКп зросло у 1,7 і 1,3 рази відповідно. Найбільші концентрації органічних сполук були зафіксовані у березні (7,5-9,2 мгO2/дм3) – у період весняної повені з 9 по 22 березня, коли спостерігались максимальні рівні води у р. Південний Буг. У листопаді і грудні 2001 року, коли температура води була 1-3 °С, БСКп знаходилось у межах 8,0-11,0 мгO2/дм3, що свідчить про антропогенний характер забруднення.
Вода у річці Південний Буг характеризується підвищеним показником кольоровості (35,5-56,7 градусів – максимальні значення) – у 13 пробах, підвищеним вмістом іонів амонію (1,02-3,50 мг/дм3 – максимальні концентрації). Максимальні концентрації нітритів – 0,10-0,36 мг/дм3, нітратів – 5,3-7,6 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування. Наявність підвищеного вмісту забруднюючих речовин групи азоту свідчить про інтенсивно протікаючі процеси біологічного окислення органічних сполук. Вміст біогенних елементів групи азоту та заліза загального у порівнянні з 2000 роком незначно знизився по всім створам.
Якість води Сутиського водосховища за більшістю гідрохімічних показників гірша порівняно з якістю води річки Південний Буг вище м. Вінниці (район питного водозабору). Це свідчить про те, що скиди ВО “Вінницяводоканал”, який є одним з основних підприємств забруднювачів Вінницької області, негативно впливають на формування якості води в річці Південний Буг нижче м. Вінниці.
Внаслідок невиконання підприємствами водоохоронних заходів в поверхневі водойми області надійшло майже 8 тис.м3 неочищених стоків.
Перелік основних забруднювачів водних ресурсів області наведений в табл.2.2.6.
Характеристика стану поверхневих водойм області
Контроль стану поверхневих вод проводиться кількома суб’єктами моніторингу: Держуправлінням екології та природних ресурсів, обласною СЕС, Вінницьким ЦГМ, Південно-Бузьким басейновим водогосподарським об’єднанням (згідно схеми моніторингу у визначених створах), ВО “Вінницяводоканал”, ВАТ “Сутиський завод АЕА” (в районах водозаборів річки Південний Буг: м. Хмільника, м. Калинівки, м. Вінниці, смт. Сутисок).
За даними ВО ”Вінницяводоканал” (моніторинг стану річки проводився щоденно), кисневий баланс знаходився в межах норми, хоча спостерігалося коливання вмісту кисню, пов’язане з біогенними процесами. Середньомісячне значення вмісту азоту амонійного коливалося від 1,06 до 1,66 гранично – допустимих концентрацій, встановлених для рибогосподарських водойм (ГДК1), не перевищувало гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько-питного призначення (ГДК2). Найбільш забрудненими по цьому інгредієнту є ділянки річки в районі смт. Сутисок.
В теплий період мали місце випадки перевищення ГДК2 по показнику БСК5 (до 1,36 разів). Сольовий склад бузької води стабільний, мінералізація , вміст солей металів знаходився в основному в межах ГДК2, за виключенням вмісту заліза, марганцю, міді. Вміст іонів заліза залишався підвищеним практично на всіх водозаборах від 1,9 до 9 ГДК1 та від 0,3 до 1,5 ГДК2; марганцю від 8 до 10 ГДК1 та від 0,5 до 1,8 ГДК2; міді до 2 ГДК1. З середини другого кварталу спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг. В теплий період практично на всіх водозаборах колі-індекс перевищував нормативи (водозабір м. Вінниці – до 4 разів, м. Хмільника до 11,4 разів, смт Сутисок до 14,7 разів). В четвертому кварталі значне перевищення спостерігалося лише в районі смт. Сутисок.
За даними Південно–Бузького БВО, яке контролює вісім створів постійних спостережень на річці Південний Буг, та два створи постійних спостережень на притоках річки Південний Буг – річках Соб і Рів, вода в річці Південний Буг оптимально мінералізована, середньої жорсткості, кисневий режим задовільний. Всього в 2001р. було відібрано 92 проб води і виконано 2281 аналізів. Із 2189 гідрохімічних аналізів мали місце 93 випадки перевищення ГДК2, що складає 4,2%. В 2000р. відсоток перевищення ГДК2 складав 6,7%.
Із 93 випадків перевищення ГДК 74 випадки припадає на БСК повне, яке перевищує ГДК у 1,1-3,7 рази. Концентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПин № 4630-88).
Вода у річці Південний Буг забруднена органічними речовинами, БСКп = 1,07-3,7 ГДК (75 проб із 80 відібраних). По більшості створів середньорічні показники БСКп залишились практично на рівні 2000 року, крім Глубочекського водосховища та с. Ставки, де БСКп зросло у 1,7 і 1,3 рази відповідно. Найбільші концентрації органічних сполук були зафіксовані у березні (7,5-9,2 мгO2/дм3) – у період весняної повені з 9 по 22 березня, коли спостерігались максимальні рівні води у р. Південний Буг. У листопаді і грудні 2001 року, коли температура води була 1-3 °С, БСКп знаходилось у межах 8,0-11,0 мгO2/дм3, що свідчить про антропогенний характер забруднення.
Вода у річці Південний Буг характеризується підвищеним показником кольоровості (35,5-56,7 градусів – максимальні значення) – у 13 пробах, підвищеним вмістом іонів амонію (1,02-3,50 мг/дм3 – максимальні концентрації). Максимальні концентрації нітритів – 0,10-0,36 мг/дм3, нітратів – 5,3-7,6 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування. Наявність підвищеного вмісту забруднюючих речовин групи азоту свідчить про інтенсивно протікаючі процеси біологічного окислення органічних сполук. Вміст біогенних елементів групи азоту та заліза загального у порівнянні з 2000 роком незначно знизився по всім створам.
Якість води Сутиського водосховища за більшістю гідрохімічних показників гірша порівняно з якістю води річки Південний Буг вище м. Вінниці (район питного водозабору). Це свідчить про те, що скиди ВО “Вінницяводоканал”, який є одним з основних підприємств забруднювачів Вінницької області, негативно впливають на формування якості води в річці Південний Буг нижче м. Вінниці.