| Назва: | Природоохоронна діяльність у Вінницькій області |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 123,51 KB |
| Скачувань: | 83 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39
З року в рік збільшується захворюваність репродуктивної сфери у жінок, в першу чергу загальними хворобами статевих органів, що призводить до безпліддя, позаматкової вагітності та онкозахворювань.
Захворюваність сальпінгітами, оофоритами серед дівчаток-підлітків становить 113,4 на 10 тис. населення відповідного віку. Високий цей показник в Томашпільському, Піщанському, Мур-Куриловецькому, Іллінецькому, Барському районах.
Загальна захворюваність сальпінгітами, оофоритами жінок становить 66,9 на 10000 жіночого населення. В Тиврівському районі цей показник становить 231,0, Мур-Куриловецькому- 122,9, Тростянецькому- 120,5, Чечельницькому- 115,6, Літинському- 111,0, м. Ладижин- 115,3.
Жіноча безплідність становить 12,4 на 10 тис. жіночого населення. Значно вище середньообласного цей показник в Іллінецькому районі- 26,2, Жмеринському- 20,6, Липовецькому- 21,4, Тростянецькому- 19,5, Барському- 18,2, Тиврівському- 17,1 та інших.
Незважаючи на суттєве зниження кількості абортів, вони все ще залишаються основним способом регулювання народжуваності та одним із головних факторів негативного впливу на стан репродуктивного здоров’я жінок. Кількість абортів зменшилась з 32,00 на 1000 жінок фертильного віку в 2000 році до 26,79- в 2001 році.
Захворюваність населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС
Населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, становить 155425 чоловік. або 8,7% всього населення області. Але стан їхнього здоров’я суттєво впливає на захворюваність в нашій області.
Загальна захворюваність дорослих та підлітків виросла з 15984,21 на 10 тис. відповідного контингенту в 2000 році до 17977,55 в 2001 році, або на 12,5%, в Вінницькому районі на 37,1%, Жмеринському- на 18,3%, в Немирівському- на 20,2%, Томашпільському- на 16,2%, Тульчинському- на 14,6%, Тиврівському- на 21,4%, Чечельницькому- на 25,5%, Шаргородському- на 22,8%.
Загальна захворюваність дітей виросла на 18,4% і становить 19460,4 на 10 тис. відповідного контингенту. В Гайсинському районі цей показник збільшився на 10,6%, Немирівському- на 33,5%, Томашпільському- на 48,3%, Тульчинському- на 4,1%, Тиврівському- на 33,7%, Чечельницькому- на 9,3%, Шаргородському- на 10,4%.
Подібна ситуація і з первинною захворюваністю постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
За період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.
Характеристика основних екологічних проблем області та м.Вінниці
Рослинний світ
Внаслідок стихійного лиха, викликаного ожеледицею наприкінці 2000 р., значної шкоди завдано лісовому господарству області. Для вирішення цієї проблеми в 2001 р. проводилась ліквідація наслідків стихійного лиха з максимально можливим збереженням деревостанів. В зв’язку з виникненням загрози пошкодження лісів вторинними шкідниками необхідно запровадити систему моніторингу лісових масивів, що постраждали, службою лісозахисту.
Земельні ресурси
Основною проблемою є виникнення і розвиток ерозійних процесів, пов’язаних з великою загальною розораністю сільськогосподарських угідь, інтенсивним розорюванням схилових земель (більше 30), вирощуванням на них просапних культур.
Екологічні проблеми на територіях природно-заповідного фонду.
Для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття необхідно збільшити площу природно-заповідного фонду, в першу чергу місць зростання рослин та мешкання тварин занесених до Червоної книги України, а також рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України.
В зв’язку з загальним зменшенням чисельності зубра європейського в ряді областей, та ростом чисельності цього виду у Вінницькій області виникає необхідність розселення тварин та створення спеціалізованого господарства на базі Уладівської субпопуляції, яке б сприяло відтворенню популяції зубра на Україні.
Протягом останніх років значно скоротилося поголів’я лося на території області, тому цей вид потребує посилення охорони з подальшим занесенням його до Червоної книги України.
Промислові відходи
Нині найбільше занепокоєння викликає стан зберігання та контролю над утворенням промислових відходів.
В 2001 р.в зв’язку з незвичайною літньою спекою потужним джерелом забруднення повітряного басейну став золовідвал Ладижинської ТЕС, ресурс якого був вичерпаний ще в 1982 р.Значна його частка піддається впливу вітрової ерозії, повітря прилеглих сіл Білоусівка, Заозерне, Василівка значно запилюється, що викликає справедливе нарікання мешканців.
Крім того, часті пориви значно зношених золошлакопроводів призводять до руйнування орних земель та забруднення золою заплави р. Сільниця.
В м.Вінниця продовжується експлуатація полігону твердих побутових відходів біля с.М.Стадниця, незважаючи на заборону його експлуатації ще в 1994 р. Відсутність будь – якого рішення Вінницької міськради стосовно будівництва сміттєпереробного заводу не сприяє покращенню екологічної ситуації навколо звалища.
Захворюваність сальпінгітами, оофоритами серед дівчаток-підлітків становить 113,4 на 10 тис. населення відповідного віку. Високий цей показник в Томашпільському, Піщанському, Мур-Куриловецькому, Іллінецькому, Барському районах.
Загальна захворюваність сальпінгітами, оофоритами жінок становить 66,9 на 10000 жіночого населення. В Тиврівському районі цей показник становить 231,0, Мур-Куриловецькому- 122,9, Тростянецькому- 120,5, Чечельницькому- 115,6, Літинському- 111,0, м. Ладижин- 115,3.
Жіноча безплідність становить 12,4 на 10 тис. жіночого населення. Значно вище середньообласного цей показник в Іллінецькому районі- 26,2, Жмеринському- 20,6, Липовецькому- 21,4, Тростянецькому- 19,5, Барському- 18,2, Тиврівському- 17,1 та інших.
Незважаючи на суттєве зниження кількості абортів, вони все ще залишаються основним способом регулювання народжуваності та одним із головних факторів негативного впливу на стан репродуктивного здоров’я жінок. Кількість абортів зменшилась з 32,00 на 1000 жінок фертильного віку в 2000 році до 26,79- в 2001 році.
Захворюваність населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС
Населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, становить 155425 чоловік. або 8,7% всього населення області. Але стан їхнього здоров’я суттєво впливає на захворюваність в нашій області.
Загальна захворюваність дорослих та підлітків виросла з 15984,21 на 10 тис. відповідного контингенту в 2000 році до 17977,55 в 2001 році, або на 12,5%, в Вінницькому районі на 37,1%, Жмеринському- на 18,3%, в Немирівському- на 20,2%, Томашпільському- на 16,2%, Тульчинському- на 14,6%, Тиврівському- на 21,4%, Чечельницькому- на 25,5%, Шаргородському- на 22,8%.
Загальна захворюваність дітей виросла на 18,4% і становить 19460,4 на 10 тис. відповідного контингенту. В Гайсинському районі цей показник збільшився на 10,6%, Немирівському- на 33,5%, Томашпільському- на 48,3%, Тульчинському- на 4,1%, Тиврівському- на 33,7%, Чечельницькому- на 9,3%, Шаргородському- на 10,4%.
Подібна ситуація і з первинною захворюваністю постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
За період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.
Характеристика основних екологічних проблем області та м.Вінниці
Рослинний світ
Внаслідок стихійного лиха, викликаного ожеледицею наприкінці 2000 р., значної шкоди завдано лісовому господарству області. Для вирішення цієї проблеми в 2001 р. проводилась ліквідація наслідків стихійного лиха з максимально можливим збереженням деревостанів. В зв’язку з виникненням загрози пошкодження лісів вторинними шкідниками необхідно запровадити систему моніторингу лісових масивів, що постраждали, службою лісозахисту.
Земельні ресурси
Основною проблемою є виникнення і розвиток ерозійних процесів, пов’язаних з великою загальною розораністю сільськогосподарських угідь, інтенсивним розорюванням схилових земель (більше 30), вирощуванням на них просапних культур.
Екологічні проблеми на територіях природно-заповідного фонду.
Для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття необхідно збільшити площу природно-заповідного фонду, в першу чергу місць зростання рослин та мешкання тварин занесених до Червоної книги України, а також рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України.
В зв’язку з загальним зменшенням чисельності зубра європейського в ряді областей, та ростом чисельності цього виду у Вінницькій області виникає необхідність розселення тварин та створення спеціалізованого господарства на базі Уладівської субпопуляції, яке б сприяло відтворенню популяції зубра на Україні.
Протягом останніх років значно скоротилося поголів’я лося на території області, тому цей вид потребує посилення охорони з подальшим занесенням його до Червоної книги України.
Промислові відходи
Нині найбільше занепокоєння викликає стан зберігання та контролю над утворенням промислових відходів.
В 2001 р.в зв’язку з незвичайною літньою спекою потужним джерелом забруднення повітряного басейну став золовідвал Ладижинської ТЕС, ресурс якого був вичерпаний ще в 1982 р.Значна його частка піддається впливу вітрової ерозії, повітря прилеглих сіл Білоусівка, Заозерне, Василівка значно запилюється, що викликає справедливе нарікання мешканців.
Крім того, часті пориви значно зношених золошлакопроводів призводять до руйнування орних земель та забруднення золою заплави р. Сільниця.
В м.Вінниця продовжується експлуатація полігону твердих побутових відходів біля с.М.Стадниця, незважаючи на заборону його експлуатації ще в 1994 р. Відсутність будь – якого рішення Вінницької міськради стосовно будівництва сміттєпереробного заводу не сприяє покращенню екологічної ситуації навколо звалища.