| Назва: | Хімія і екологія |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 10,73 KB |
| Скачувань: | 96 |
Однак найбільшою за масштаба¬ми забруднення навколишнього се¬редовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуа¬тації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б на¬стільки згубною за своїми наслідка¬ми для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення ве¬личезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час про¬живають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорно¬бильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.
За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпеч¬них ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних ре¬човин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були ски¬нуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрун¬ти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз про¬живає 5 млн осіб.
Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби сар¬кофага, який захищає четвертий реактор, - 30 років. Зараз планується бу¬дівництво «Саркофага-2», який повинен вмістити «Саркофаг-1» і зробити його безпечним. 15 грудня 2000 року відбулося закриття Чорнобильської АЕС.
Сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть віддаленість на сотні і тисячі кілометрів від АЕС не може бути гарантією безпеки.
* Стан здоров'я населення в умовах довгострокової дії малих доз Іонізуючого випромінювання. Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в про¬дуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбу¬вається поступовий розвиток патологічних процесів.
Проблема оцінки довгострокового впливу на організм малих доз радіоактивно¬го випромінювання належить до найбільш актуальних.
Чим далі ми від 26 квітня 1986p., тим більше питань постає щодо наслідків аварії. Наведемо дані з доповіді Міністра охорони здоров'я України про медичні аспекти наслідків аварії через 12 років після трагедії.
Найближчими наслідками цієї аварії стало опромінення осіб, які брали участь у гасінні пожежі та аварійних роботах на атомній електростанції. Гострою променевою хворобою захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після аварії, ще 15 - згодом. Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» був підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня - у 43.
Близько 2 тисяч осіб отримали місцеві променеві ураження, з 800 тисяч, що брали участь у роботах з ліквідації аварії. Це пожежники, військові, працівники атомної енергетики, наукові співробітники, бу¬дівельники, медичні працівники та багато інших.
Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу добу.
Усього, за сучасними даними, внаслідок Чорнобильської катастро¬фи в Україні постраждало майже 3,23 млн осіб, з них 2,35 млн мешка¬ють протягом 12 років на забрудненій території, більше 358 тисяч бра¬ли участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані 1986 р. або були відселені пізніше.
* Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної не¬безпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні захо¬ди, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин.
Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:
> обмеження надходження радіонуклідів з їжею;
> гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;
> підвищення захисних сил організму.
Третій напрям передбачає пошук та створення радіозахисних харчових речо¬вин і продуктів, які мають антиоксидантну та імуностимулюючу активність й здатні підвищувати стійкість організму до несприятливої дії радіоактивного випроміню¬вання (антимутагени та радіопротектори). На допомогу приходять природні «за¬хисники». До цих речовин належать: листя чаю, виноград, чорна смородина, чор¬ноплідна горобина, обліпиха, банани, лимони, фініки, грейпфрути, гранати; з овочів - шпинат, брюссельська і цвітна капуста, боби, петрушка. Для того, щоб радіо¬нукліди не засвоювались організмом, потрібно постійно вживати продукти, які містять пектини, зокрема яблука. Насіння соняшника належить до групи радіо¬захисних продуктів. Багаті на біорегулятори морські продукти, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки.
1) Добре харчування:
За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпеч¬них ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних ре¬човин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були ски¬нуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрун¬ти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз про¬живає 5 млн осіб.
Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби сар¬кофага, який захищає четвертий реактор, - 30 років. Зараз планується бу¬дівництво «Саркофага-2», який повинен вмістити «Саркофаг-1» і зробити його безпечним. 15 грудня 2000 року відбулося закриття Чорнобильської АЕС.
Сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть віддаленість на сотні і тисячі кілометрів від АЕС не може бути гарантією безпеки.
* Стан здоров'я населення в умовах довгострокової дії малих доз Іонізуючого випромінювання. Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в про¬дуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбу¬вається поступовий розвиток патологічних процесів.
Проблема оцінки довгострокового впливу на організм малих доз радіоактивно¬го випромінювання належить до найбільш актуальних.
Чим далі ми від 26 квітня 1986p., тим більше питань постає щодо наслідків аварії. Наведемо дані з доповіді Міністра охорони здоров'я України про медичні аспекти наслідків аварії через 12 років після трагедії.
Найближчими наслідками цієї аварії стало опромінення осіб, які брали участь у гасінні пожежі та аварійних роботах на атомній електростанції. Гострою променевою хворобою захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після аварії, ще 15 - згодом. Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» був підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня - у 43.
Близько 2 тисяч осіб отримали місцеві променеві ураження, з 800 тисяч, що брали участь у роботах з ліквідації аварії. Це пожежники, військові, працівники атомної енергетики, наукові співробітники, бу¬дівельники, медичні працівники та багато інших.
Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу добу.
Усього, за сучасними даними, внаслідок Чорнобильської катастро¬фи в Україні постраждало майже 3,23 млн осіб, з них 2,35 млн мешка¬ють протягом 12 років на забрудненій території, більше 358 тисяч бра¬ли участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані 1986 р. або були відселені пізніше.
* Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної не¬безпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації. Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні захо¬ди, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин.
Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:
> обмеження надходження радіонуклідів з їжею;
> гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;
> підвищення захисних сил організму.
Третій напрям передбачає пошук та створення радіозахисних харчових речо¬вин і продуктів, які мають антиоксидантну та імуностимулюючу активність й здатні підвищувати стійкість організму до несприятливої дії радіоактивного випроміню¬вання (антимутагени та радіопротектори). На допомогу приходять природні «за¬хисники». До цих речовин належать: листя чаю, виноград, чорна смородина, чор¬ноплідна горобина, обліпиха, банани, лимони, фініки, грейпфрути, гранати; з овочів - шпинат, брюссельська і цвітна капуста, боби, петрушка. Для того, щоб радіо¬нукліди не засвоювались організмом, потрібно постійно вживати продукти, які містять пектини, зокрема яблука. Насіння соняшника належить до групи радіо¬захисних продуктів. Багаті на біорегулятори морські продукти, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки.
1) Добре харчування: