| Назва: | Сучасне природознавство. Нові підходи до розгляду справ |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 26,92 KB |
| Скачувань: | 29 |
Наша планета складається з трьох основних частин (геосфер), які різняться своїми фізичними властивостями. Це - земна кора , оболонка (мантія) , ядро. Земна кора або літосфера - верхня тверда оболонка землі , являє собою зовнішній шар завтовшки 60 - 70 км. , що складається з осадових порід, граніиів та базальтів . Температура кори зростає з глибиною на 1 градус цельсія на кожні 33 метра і вже десь на глибині 40 км. Становить 800 - 1000 градусів цельсія. Всі області літосфери перебувають в русі . Під Земною корою міститься оболонка ядра мантія, в радіальному напрямі воні простягається від підошви земної кори до 2900 км, і становить 80 % Земної кулі. Мантія має шарувату будову . Виділяють дві її основні частини : верхню мантію до 1000 км. , і нижню від 1000 до 2900 км. . В верхній мантії тиск , що зростає з глибиною , досягає 10 000 атм., температура близько 1500 градусів цельсія , а на межі з ядром 3000 - 5000 градусів цельсія . До складу мантіїї входять спаолуки окису кремніб з оксидами магнію і заліза , називають її Sima.
Верхній шар мантії називають астеносферою ( до глибини 50 - 200 км . від поверхні) . Його речовина перебуває в найбільш розм'якшеному стані , при чому на раптовий тиск реагує ,як тверде тіло а на повільний і безперевний як рідина .
Речовина нижньої мантії - це однорідне тверде тіло , м абуть тому ,що через високий тиск атома речовини дуже щільно притиснуті один до одного . В цьому шарі землі дуже багато заліза , магнію та інших твердих металів , його називають рудною оболлонкою. Між мантією і ядром є межа нижче якої поперечні сейсмічні хвилі не поширюються.
Ядро Землі має радіус 3470 км. ( 19 % об'єму ). Виділяють зовнішнє ядро від 2900 - 5100 км. , і внутрішнє радіусом приблизно 1270 км.. Температура в ценрі Землі 4000 - 5000 градусів цельсію , а тиск досягає 3.5 млн атм. З приводу хімічного складу ядра висловлювалися різні думки :
1). Ядро Землі складається в основном у з заліза та невеликих домішок нікелю, тому його називають Nife.; подібний склад мають деякі залізні метеорити, що падають на землю. Через високу температуру зовнєшнє ядро перебуває в розплавленному рідинному , а внутрішнє у твердому стані ;
2). Зовнішнє ядро селікатне , а внутрішнє залізне;
3). Ядро складається з селікатних сполук і є кам'янистою речовиною з доміжками заліза , ущільнене високим тиском . Густина ядра більша 10 г/см³ , а в центрі - навіть 12 г/см³. Воно перебуває під тиском ( 1.4- 3.5 млн атм ) і має дуже високу температуру . Тому речовина перебуває в особливому металізованому стані.
Запаси води на Землі величезні 1.46 * 10 9 км³ , тобто 0.025 % усієї маси Землі . Проте абсолютна більшість цієї маси - це гірко солона морська вода , непридатна до пиття та технологічного використання . Присна вода на планеті становить лише 2% - від загальної кількості , причому 85% її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди , айсбергах і гірських льодовиках. Лише близько 1% прісної води - це річки , прісноводні озера , деяка частина підземних вод , саме ці джерела і використовуєть людством для своїх потреб. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад людської крові - містить тіж хімічні елементи і приблизно в тих же пропорціях. Це один з доказів того , предки людей як і інших ссавців жили у морі . Океани і їх моря з'єднані між собою за принципом сполучених посудин .
Кожний з океанів має свої течії , припливи і відпливи , вітри і температури , розподіл солоності тобто характеризується фізичними , хімічними , біологічними властивостями , динамічними процесами будовою дна . Там де між океавнами немає материків межі умовні . Океани відрізняються один від одного , як географічним положенням так і морфологічними рисами.
Моря - це відособлення частини океанів вклинені в сушу або відокремлені островами чи півостровами . За ознакою відокремлювальності та особливостями гідрологічного режиму моря поділяють на внутрішні , окраїні та міжостровні . Річки - це водні потоки , що течуть у виробленому ними руслу . Кожна характеризується довжиною та площею басейну. Напрямок течії річок відбиває нахил місцевості і залежить від рельєфу. Проте річок з прямолінійною течією майже небуває . Виняток становлять окремі ділянки молодих річок , особливо гірських затиснутих між хребтами , звичайно річки звивесті утворюють меандри - тобто заокруглені закру ти , зузмовллені діяння м річної ірозіїї. Швидкисть течії залежить від падіння річки .
Біосфера - це одна із сфер географічної оболонки , що включає насені живими організмами частини атмосфери , літосфери та літосфери.
Походження організмів на землі вивчають з двох точок зору : географічної ібіологічної . Перша з них полягає в виявленні умов виникнення , поширення та розвитку живого , друга у вивченню появи живої речовини. Жива речовина на планеті виникла близько 3 мільярдів років тому , і форми життя надзвичайно різноманітні . Перші мешканці Землі - синьо - зелені водорості та різні бактнрії .
Верхній шар мантії називають астеносферою ( до глибини 50 - 200 км . від поверхні) . Його речовина перебуває в найбільш розм'якшеному стані , при чому на раптовий тиск реагує ,як тверде тіло а на повільний і безперевний як рідина .
Речовина нижньої мантії - це однорідне тверде тіло , м абуть тому ,що через високий тиск атома речовини дуже щільно притиснуті один до одного . В цьому шарі землі дуже багато заліза , магнію та інших твердих металів , його називають рудною оболлонкою. Між мантією і ядром є межа нижче якої поперечні сейсмічні хвилі не поширюються.
Ядро Землі має радіус 3470 км. ( 19 % об'єму ). Виділяють зовнішнє ядро від 2900 - 5100 км. , і внутрішнє радіусом приблизно 1270 км.. Температура в ценрі Землі 4000 - 5000 градусів цельсію , а тиск досягає 3.5 млн атм. З приводу хімічного складу ядра висловлювалися різні думки :
1). Ядро Землі складається в основном у з заліза та невеликих домішок нікелю, тому його називають Nife.; подібний склад мають деякі залізні метеорити, що падають на землю. Через високу температуру зовнєшнє ядро перебуває в розплавленному рідинному , а внутрішнє у твердому стані ;
2). Зовнішнє ядро селікатне , а внутрішнє залізне;
3). Ядро складається з селікатних сполук і є кам'янистою речовиною з доміжками заліза , ущільнене високим тиском . Густина ядра більша 10 г/см³ , а в центрі - навіть 12 г/см³. Воно перебуває під тиском ( 1.4- 3.5 млн атм ) і має дуже високу температуру . Тому речовина перебуває в особливому металізованому стані.
Запаси води на Землі величезні 1.46 * 10 9 км³ , тобто 0.025 % усієї маси Землі . Проте абсолютна більшість цієї маси - це гірко солона морська вода , непридатна до пиття та технологічного використання . Присна вода на планеті становить лише 2% - від загальної кількості , причому 85% її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди , айсбергах і гірських льодовиках. Лише близько 1% прісної води - це річки , прісноводні озера , деяка частина підземних вод , саме ці джерела і використовуєть людством для своїх потреб. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад людської крові - містить тіж хімічні елементи і приблизно в тих же пропорціях. Це один з доказів того , предки людей як і інших ссавців жили у морі . Океани і їх моря з'єднані між собою за принципом сполучених посудин .
Кожний з океанів має свої течії , припливи і відпливи , вітри і температури , розподіл солоності тобто характеризується фізичними , хімічними , біологічними властивостями , динамічними процесами будовою дна . Там де між океавнами немає материків межі умовні . Океани відрізняються один від одного , як географічним положенням так і морфологічними рисами.
Моря - це відособлення частини океанів вклинені в сушу або відокремлені островами чи півостровами . За ознакою відокремлювальності та особливостями гідрологічного режиму моря поділяють на внутрішні , окраїні та міжостровні . Річки - це водні потоки , що течуть у виробленому ними руслу . Кожна характеризується довжиною та площею басейну. Напрямок течії річок відбиває нахил місцевості і залежить від рельєфу. Проте річок з прямолінійною течією майже небуває . Виняток становлять окремі ділянки молодих річок , особливо гірських затиснутих між хребтами , звичайно річки звивесті утворюють меандри - тобто заокруглені закру ти , зузмовллені діяння м річної ірозіїї. Швидкисть течії залежить від падіння річки .
Біосфера - це одна із сфер географічної оболонки , що включає насені живими організмами частини атмосфери , літосфери та літосфери.
Походження організмів на землі вивчають з двох точок зору : географічної ібіологічної . Перша з них полягає в виявленні умов виникнення , поширення та розвитку живого , друга у вивченню появи живої речовини. Жива речовина на планеті виникла близько 3 мільярдів років тому , і форми життя надзвичайно різноманітні . Перші мешканці Землі - синьо - зелені водорості та різні бактнрії .