| Назва: | Функції держави |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,54 KB |
| Скачувань: | 177 |
Функції держави
Сутність держави розкривається та реалізується в її взаємо¬дії із суспільством. Що і як держава робить для впорядкування та вдосконалення суспільної, колективної та приватної життє¬діяльності людей характеризується поняттям «функції держа¬ви». Слово «функція» походить від лат. «functio» і означає: ви¬конання, обов'язок, коло діяльності.
Основні функції держави
Нині держава виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.
Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного йо¬го розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану, дозволяє окремим політичним силам провокувати різного роду соціальні конфлікти, то вона не виконує своєї суспільної функції, не випра¬вдовує свого існування. За таких умов про будь-яке державне управління не може бути й мови.
Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій тери¬торії країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці лю¬дей. Окремі особи використовують те саме середовище для досяг¬нення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод.
Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини (демографічна політика, освіта, виховання тощо); формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; стимулювання творчого зростання людини; утілення в життя принципів соціальної справедливості тощо.
Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуван¬ні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Якщо людина реалізується у своєму народові (нації), то народ у цілому - у взаємодії з іншими народами. Зовнішня політика має враховувати геополітичні обстави¬ни, які визначають долю народів, а також одвічні національні інте¬реси. Держава повинна здійснювати міжнародну функцію в стратегі¬чних параметрах, налагоджувати нормальні взаємини з іншими краї¬нами вздовж своїх кордонів, зберігати й зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, сприяти розвитку міжнародних організацій. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.
Економічна функція держави полягає у створенні переду¬мов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспі¬льства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на ду¬мку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефек¬тивність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.
Економічні функції 1 Держава як суб'єкт макроекономічного регулювання держави виконує багато функцій, їх можна поєднати за такими п'ятьма напрямками.
1. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. У цій сфері держава є монополістом і протистоїть великій кількості покупців, які формують попит на гроші. З метою задоволення цього попиту держава здійснює грошово-кредитну політику.
2. Формування правових засад функціонування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підприємствами зовнішньоекономічної діяль¬ності, визначає обов'язки підприємств перед державою і т. д. Спи¬раючись на економічне законодавство, держава виконує роль арбіт¬ра у сфері господарських відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та вживає відповідних заходів до порушників.
3. Усунення вад ринкового саморегулювання. Неспроможність ринку забезпечити ефективний за Парето розподіл ресурсів ком¬пенсується державним втручанням в економіку. З цією метою держава здійснює захист конкуренції, забезпечує людей суспіль¬ними товарами, реагує на можливість виникнення негативних екстерналій, бере участь у розв'язанні проблем неповноти ринків, формує інформаційну інфраструктуру ринку, здійснює стабіліза¬ційну політику.
Для захисту конкуренції та обмеження монополістичних тенден¬цій держава здійснює антимонопольну політику. Вона реалізується на підставі антимонопольного законодавства, яке дає правову оцінку таких явищ, як-от: зловживання монопольним становищем на ринку;
неправомірність деяких угод між підприємцями; дискримінація під¬приємців органами влади й управління; недобросовісна конкуренція. Нормативно-правовими актами також регламентуються засоби дер¬жавного контролю за дотриманням антимонопольного законодавст¬ва, відповідальність за його порушення і т. д.
Сутність держави розкривається та реалізується в її взаємо¬дії із суспільством. Що і як держава робить для впорядкування та вдосконалення суспільної, колективної та приватної життє¬діяльності людей характеризується поняттям «функції держа¬ви». Слово «функція» походить від лат. «functio» і означає: ви¬конання, обов'язок, коло діяльності.
Основні функції держави
Нині держава виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.
Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного йо¬го розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану, дозволяє окремим політичним силам провокувати різного роду соціальні конфлікти, то вона не виконує своєї суспільної функції, не випра¬вдовує свого існування. За таких умов про будь-яке державне управління не може бути й мови.
Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій тери¬торії країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці лю¬дей. Окремі особи використовують те саме середовище для досяг¬нення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод.
Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини (демографічна політика, освіта, виховання тощо); формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; стимулювання творчого зростання людини; утілення в життя принципів соціальної справедливості тощо.
Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуван¬ні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Якщо людина реалізується у своєму народові (нації), то народ у цілому - у взаємодії з іншими народами. Зовнішня політика має враховувати геополітичні обстави¬ни, які визначають долю народів, а також одвічні національні інте¬реси. Держава повинна здійснювати міжнародну функцію в стратегі¬чних параметрах, налагоджувати нормальні взаємини з іншими краї¬нами вздовж своїх кордонів, зберігати й зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, сприяти розвитку міжнародних організацій. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.
Економічна функція держави полягає у створенні переду¬мов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспі¬льства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на ду¬мку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефек¬тивність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.
Економічні функції 1 Держава як суб'єкт макроекономічного регулювання держави виконує багато функцій, їх можна поєднати за такими п'ятьма напрямками.
1. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. У цій сфері держава є монополістом і протистоїть великій кількості покупців, які формують попит на гроші. З метою задоволення цього попиту держава здійснює грошово-кредитну політику.
2. Формування правових засад функціонування економіки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підприємствами зовнішньоекономічної діяль¬ності, визначає обов'язки підприємств перед державою і т. д. Спи¬раючись на економічне законодавство, держава виконує роль арбіт¬ра у сфері господарських відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та вживає відповідних заходів до порушників.
3. Усунення вад ринкового саморегулювання. Неспроможність ринку забезпечити ефективний за Парето розподіл ресурсів ком¬пенсується державним втручанням в економіку. З цією метою держава здійснює захист конкуренції, забезпечує людей суспіль¬ними товарами, реагує на можливість виникнення негативних екстерналій, бере участь у розв'язанні проблем неповноти ринків, формує інформаційну інфраструктуру ринку, здійснює стабіліза¬ційну політику.
Для захисту конкуренції та обмеження монополістичних тенден¬цій держава здійснює антимонопольну політику. Вона реалізується на підставі антимонопольного законодавства, яке дає правову оцінку таких явищ, як-от: зловживання монопольним становищем на ринку;
неправомірність деяких угод між підприємцями; дискримінація під¬приємців органами влади й управління; недобросовісна конкуренція. Нормативно-правовими актами також регламентуються засоби дер¬жавного контролю за дотриманням антимонопольного законодавст¬ва, відповідальність за його порушення і т. д.
