| Назва: | Форма держави. Проблеми удосконалення державного правління, державного устрою і державного режиму в |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 20,66 KB |
| Скачувань: | 108 |
Відмітимо інформаційний-сутнісний зміст розглядуваного поняття: форма держави відповідає на запитання, на яких принципах і як територіально побудована державна влада, як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою та населенням, якими методами вона здійснюється.
Ознаки держави в ході історичного процесу розвиваються у форму держави.
Пригадаємо, що держава є універсальною політичною формою організації суспільства, центральним елементом політичної системи, тому що:
В кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава існує лише одна;
Лише держава може вирішувати будь -, які загально - суспільні справи, а решта організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини суспільства:
Лише держава має право виступати від імені свого народу;
Лише веління держави, втілені у правові норми, є загальнообов'язковими для всього населення країни.[3]
Отже, в ній (формі держави) перш за все втілюється зв'язок населення в політичне ціле, тобто ті публічно - владні відносини, що дозволяють розглядати державу, як об'єднання індивідів, одномасштабне суспільству, основаному на обміні товарами і діяльностями. В формі держави втілюється природа й організація публічної влади - система закладів, що управляють справами суспільства. Нарешті, в ній виражається внутрішній територіальний поділ суспільства.
Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Усі її елементи мають правову основу - вони фіксуються у конституції, законах, підзаконних актах. Хоча слід мати на увазі, що закріплені у конституційні закони правила і реальна дійсність можуть не збігатись і не відповідати дійсному характеру існуючих відносин. Слід відзначити, що поняття “форма держави” відображає єдність, взаємообумовленість об'єднаних у ній елементів, в результаті чого народжується нова якість, що не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому, форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим - її функціональний аспект.
У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку й взаємодії. Разом із тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.
Перерахуємо три основні структурні елементи поняття форми держави:
Державне правління. Державне правління визначається як спосіб організації вищої державної влади.
Державний устрій. Державний устрій - це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між державою та цими частинами.
Державний режим. Державний режим - порядок здійснення державної влади певними методами й способами.
Отже, форма держави - це її апарат, що виражається в характері політичних взаємовідносин між людьми, між людьми й державою, між державою й людьми в процесі управління ними (політичний режим), в методах організації вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно - територіальному поділі держави (форма територіального устрою).[4]
Розділ 2. Форма правління - організація державної влади. Порядок її утворення.
Характер форми правління залежить від типу суспільства. В суспільствах, які не мають економічного обміну, і вимушені об'єднуватися через централізовану державну владу, формою правління є монархія. Там, де форма правління не спряжена із системою феодальної власності на землю і її верховним власником в особі монарха, вона має вид деспотії. Для суспільств, що основані на обмінних стосунках між вільними, політично рівними суб'єктами - власниками, характерна республіканська форма правління.
Форма правління обумовлюється також конкретним розташуванням соціально - політичних сил і результатами боротьби між ними; історичними особливостями окремих країн; особливостями культури народу; впливом у країні політичних процесів, в тому числі воєнних.
Політичний режим, будучи сам зумовлений тими ж соціальними факторами, впливає на форму правління більш опосередковано, визначаючи ті її змінні риси, які пов'язані з історично - конкретними політичними ситуаціями в державі.
Ознаки держави в ході історичного процесу розвиваються у форму держави.
Пригадаємо, що держава є універсальною політичною формою організації суспільства, центральним елементом політичної системи, тому що:
В кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава існує лише одна;
Лише держава може вирішувати будь -, які загально - суспільні справи, а решта організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини суспільства:
Лише держава має право виступати від імені свого народу;
Лише веління держави, втілені у правові норми, є загальнообов'язковими для всього населення країни.[3]
Отже, в ній (формі держави) перш за все втілюється зв'язок населення в політичне ціле, тобто ті публічно - владні відносини, що дозволяють розглядати державу, як об'єднання індивідів, одномасштабне суспільству, основаному на обміні товарами і діяльностями. В формі держави втілюється природа й організація публічної влади - система закладів, що управляють справами суспільства. Нарешті, в ній виражається внутрішній територіальний поділ суспільства.
Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Усі її елементи мають правову основу - вони фіксуються у конституції, законах, підзаконних актах. Хоча слід мати на увазі, що закріплені у конституційні закони правила і реальна дійсність можуть не збігатись і не відповідати дійсному характеру існуючих відносин. Слід відзначити, що поняття “форма держави” відображає єдність, взаємообумовленість об'єднаних у ній елементів, в результаті чого народжується нова якість, що не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому, форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим - її функціональний аспект.
У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку й взаємодії. Разом із тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.
Перерахуємо три основні структурні елементи поняття форми держави:
Державне правління. Державне правління визначається як спосіб організації вищої державної влади.
Державний устрій. Державний устрій - це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між державою та цими частинами.
Державний режим. Державний режим - порядок здійснення державної влади певними методами й способами.
Отже, форма держави - це її апарат, що виражається в характері політичних взаємовідносин між людьми, між людьми й державою, між державою й людьми в процесі управління ними (політичний режим), в методах організації вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно - територіальному поділі держави (форма територіального устрою).[4]
Розділ 2. Форма правління - організація державної влади. Порядок її утворення.
Характер форми правління залежить від типу суспільства. В суспільствах, які не мають економічного обміну, і вимушені об'єднуватися через централізовану державну владу, формою правління є монархія. Там, де форма правління не спряжена із системою феодальної власності на землю і її верховним власником в особі монарха, вона має вид деспотії. Для суспільств, що основані на обмінних стосунках між вільними, політично рівними суб'єктами - власниками, характерна республіканська форма правління.
Форма правління обумовлюється також конкретним розташуванням соціально - політичних сил і результатами боротьби між ними; історичними особливостями окремих країн; особливостями культури народу; впливом у країні політичних процесів, в тому числі воєнних.
Політичний режим, будучи сам зумовлений тими ж соціальними факторами, впливає на форму правління більш опосередковано, визначаючи ті її змінні риси, які пов'язані з історично - конкретними політичними ситуаціями в державі.