| Назва: | Місцеві органи самоврядування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,59 KB |
| Скачувань: | 28 |
Місцеві органи самоврядування
Зміст:
ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
РАДИ - ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ
МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ І САМОВРЯДУВАННЯ
ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАНН Я
Закон України від 26 березня 1992 р. «Про місцеві Ра¬ди народних депутатів та місцеве і регіональне самовряду¬вання» визначає місцеве самоврядування як територіальну самоорганізацію громадян для самостійного вирішення без¬посередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази.
Місцеве самоврядування є органічним поєднанням форм представницької і безпосередньої демократії, тобто систему самоврядування становлять як певні представницькі органи, так і форми безпосередньлго волевиявлення населення тери¬торіальної одиниці.
Самоорганізація громадян для здійснення самовряду¬вання є територіальною, тобто місцеве самоврядування здійснюється в межах відповідних адміністративно-тери¬торіальних одиниць. Територіальну основу місцевого само¬врядування становлять сільські поселення, селища, міста. Тому система місцевого самоврядування включає, по-перше, сільські, селищні, міські Ради народних депутатів та їх органи, по-друге, інші форми тери горіальної само¬організації громадян (громадські комітети і ради мікро¬районів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та інші органи), по-третє, місцеві референдуми, загальні збори (сходи) гро¬мадян - форми безпосереднього волевиявляння населення. Районні в містах Ради народних депутатів є складовою частиною міського самоврядування. Для більш ефективно¬го здійснення своїх повноважень органи місцевого само¬врядування можуть об'єднуватися в асоціації, інші добро¬вільні об'єднання.
Територіальну основу регіонального самоврядування ста¬новлять район, область, а в його систему входять районні і обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, інші форми самоорганіза¬ції громадян районів і області (Закон України «Про місцеві Ради та місцеве і регіональне самоврядування» зі змінами і доповненнями від 16 березня 1993 р.). Представницькі органи регіонального самоврядування - обласні, районні Ради. З числа депутатів відповідної Ради обирають голову і заступника голови Ради, утворюють і обирають постійні та інші комісії. Голови обласної, районної Рад є найвищою посадовою особою в системі самоврядування відповідно області, району. Обласні, районні Ради утворюють підзвіт¬ний їм секретаріат Ради, який здійснює організаційно-тех¬нічне забезпечення діяльності Ради та її органів. Структура і чисельність секретаріату визначається Радою за поданням її голови, керівник секретаріату призначається головою Ради. На відміну від органів місцевого самоврядування ре¬гіональні самоврядні органи не утворюють своїх виконавчо-розпорядчих органів.
РАДИ - ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Розглянемо насамперед систему Рад народних депута¬тів. За законом, базовим рівнем місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів. Саме слово базові говорить про їх особливе положення в системімісцевого самоврядування, найбільшу відповідальність за соціально-економічний розвиток територіальних регіонів, всебічне задоволення прав і свобод громадян.
Органи місцевого самоврядування складаються не тільки із відповідних Рад народних депутатів, а й виконавчо-розпорядчих органів, що утворюються Радами та їм під¬звітні. Виконавчий комітет утворюється Радою на строк її повноважень і формується одноосібне головою Ради у складі заступника (заступників) голови, керуючого справами (сек¬ретаря) і членів виконавчого комітету. Кількісний склад виконкому встановлюється Радою за поданням її голови. До складу виконавчого комітету не можуть входити депу¬тати відповідної Ради. Виконком зберігає свої повноважен¬ня аж до сформування нового складу виконавчого комітету новообраною Радою. За рішенням відповідної Ради в орга¬нах місцевого самоврядування виконавчі комітети можуть не утворюватися; у цих випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради одноособово. Ради самос¬тійно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельність апарату управління та витрати на його утриман¬ня, умови оплати праці і затверджують за поданням викон¬кому гхеми організації самоврядування на відповідній те¬риторії.
Основними принципами місцевого та регіонального са¬моврядування є самостійність і незалежність Рад народних депутатів у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення, оптимальна децентралізація.
Зміст:
ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
РАДИ - ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ
МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ І САМОВРЯДУВАННЯ
ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАНН Я
Закон України від 26 березня 1992 р. «Про місцеві Ра¬ди народних депутатів та місцеве і регіональне самовряду¬вання» визначає місцеве самоврядування як територіальну самоорганізацію громадян для самостійного вирішення без¬посередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази.
Місцеве самоврядування є органічним поєднанням форм представницької і безпосередньої демократії, тобто систему самоврядування становлять як певні представницькі органи, так і форми безпосередньлго волевиявлення населення тери¬торіальної одиниці.
Самоорганізація громадян для здійснення самовряду¬вання є територіальною, тобто місцеве самоврядування здійснюється в межах відповідних адміністративно-тери¬торіальних одиниць. Територіальну основу місцевого само¬врядування становлять сільські поселення, селища, міста. Тому система місцевого самоврядування включає, по-перше, сільські, селищні, міські Ради народних депутатів та їх органи, по-друге, інші форми тери горіальної само¬організації громадян (громадські комітети і ради мікро¬районів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та інші органи), по-третє, місцеві референдуми, загальні збори (сходи) гро¬мадян - форми безпосереднього волевиявляння населення. Районні в містах Ради народних депутатів є складовою частиною міського самоврядування. Для більш ефективно¬го здійснення своїх повноважень органи місцевого само¬врядування можуть об'єднуватися в асоціації, інші добро¬вільні об'єднання.
Територіальну основу регіонального самоврядування ста¬новлять район, область, а в його систему входять районні і обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, інші форми самоорганіза¬ції громадян районів і області (Закон України «Про місцеві Ради та місцеве і регіональне самоврядування» зі змінами і доповненнями від 16 березня 1993 р.). Представницькі органи регіонального самоврядування - обласні, районні Ради. З числа депутатів відповідної Ради обирають голову і заступника голови Ради, утворюють і обирають постійні та інші комісії. Голови обласної, районної Рад є найвищою посадовою особою в системі самоврядування відповідно області, району. Обласні, районні Ради утворюють підзвіт¬ний їм секретаріат Ради, який здійснює організаційно-тех¬нічне забезпечення діяльності Ради та її органів. Структура і чисельність секретаріату визначається Радою за поданням її голови, керівник секретаріату призначається головою Ради. На відміну від органів місцевого самоврядування ре¬гіональні самоврядні органи не утворюють своїх виконавчо-розпорядчих органів.
РАДИ - ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Розглянемо насамперед систему Рад народних депута¬тів. За законом, базовим рівнем місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів. Саме слово базові говорить про їх особливе положення в системімісцевого самоврядування, найбільшу відповідальність за соціально-економічний розвиток територіальних регіонів, всебічне задоволення прав і свобод громадян.
Органи місцевого самоврядування складаються не тільки із відповідних Рад народних депутатів, а й виконавчо-розпорядчих органів, що утворюються Радами та їм під¬звітні. Виконавчий комітет утворюється Радою на строк її повноважень і формується одноосібне головою Ради у складі заступника (заступників) голови, керуючого справами (сек¬ретаря) і членів виконавчого комітету. Кількісний склад виконкому встановлюється Радою за поданням її голови. До складу виконавчого комітету не можуть входити депу¬тати відповідної Ради. Виконком зберігає свої повноважен¬ня аж до сформування нового складу виконавчого комітету новообраною Радою. За рішенням відповідної Ради в орга¬нах місцевого самоврядування виконавчі комітети можуть не утворюватися; у цих випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради одноособово. Ради самос¬тійно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельність апарату управління та витрати на його утриман¬ня, умови оплати праці і затверджують за поданням викон¬кому гхеми організації самоврядування на відповідній те¬риторії.
Основними принципами місцевого та регіонального са¬моврядування є самостійність і незалежність Рад народних депутатів у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення, оптимальна децентралізація.