| Назва: | Стоунхендж |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,44 KB |
| Скачувань: | 75 |
Стоунхендж
Стоунхендж - це велична споруда з гігантських кам'яних брил, побудована чотири тисячі років тому на Солсберійській рівнині Британських островів. Зараз вже отримані переконливі свідоцтва того, що Стоунхендж використовувався в якості астрономічної обсерваторії, що дозволяла визначати зміну пір року, а також сонячних та місячних затемнень.Величні руїни зберігають свою таємницю. Чи отримаємо ми звістку, донесену ними з неймовірних глибин тисячоліть? Або, може бути, ще віки людству призначено битися над розгадкою послання, залишеного нам невідомою цивілізацією?
Легенди, історія
"Якщо Ви схильні думати, що життя неглибоке и ми скоро дістанемося до основи всього сущого, ці стародавні камені, сірі стовпи нагадають нам про незмірну глибину Часу".
У всьому світі немає нічого подібного до цих суворих руїн, які "вирізняються в історії настільки ж самотньо, як і на своїй безкраїй рівнині". Чим була ця споруда: гигантська й мовчазна? Для чого створювався, чому слугував цей пам'ятник, створений тими, від кого на землі не залишилось більше слідів? Цим питанням, відповідь на яке досі невідома, люди цікавилися з давніх часів. Стоунхендж настільки старий, що вже в античності його справжня історія була забута. Це місце завжди було овіяне легендами й переказами, кожна епоха по-своєму намагалася пояснити його загадку.
Легенди кажуть, що одного разу Утер Пендрагон, легендарний батько Короля Артура, з'явився в Солсбері, "де графи й князі… лежали поховані", та "замислився він… як би краще вшанувати це місце, зелений дерен якого вкрив стількох шляхетних воїнів". Маг Мерлін порадив йому: "Як бажаєш ти прикрасити могилу цих людей гідно, аби навіки була вона відзначена, відправ людей за Танком Велетнів, що в Кілларосі на горі в Ірландії. Бо камені ці такі, що й нині не міг би їх встановити ніхто, якщо тільки не буде розум його великим в міру його мистецтва. Бо величезні камені ці, і ніде немає інших, наділених рівною силою, а тому, встановлені кільцем коло цього місця, як стоять вони зараз, так і простоять вони тут до конця віків. Утер розсміявся й сказав: "Але навіщо везти камені настільки величезні з країни настільки далекої, наче в Британії не знайдеться свого каміння для такої справи?" Мерлін відповів: "Не смійся, не подумавши… в цих каменях захована таємниця… Велетні в давнину принесли їх з далеких земель Африки, й встановили в Ірландії в ті часи, коли мешкали там… і нема серед них каменя, не наділеного силою чаклунства". Мерлін переконав короля, і за одну ніч з допомогою свого "чарівного слова" та чарівної сили переніс ці камені в Британію.
В 17 ст. вважалося, що Стоунхендж присвячений славі британської королеви Боудіке, яка очолила повстання проти Риму. Проголошували величні руїни і "давньобританським триумфальним храмом на честь Анараїт, їх богині перемоги", і "гігантською будівлею, зведеною датчанами для того, щоб бути королівським двором чи місцем виборів і коронації їх королів". В ту ж епоху було здійснено, напевне, перше за всю історію ретельне обстеження самої споруди Джоном Обрі. Він оглянув пам'ятник, і зробив висновок, що ці давні камені були храмом друїдів. Стоунхендж, як і всі інші кільцеві будови з каміння, був "зміїним храмом", чи "Драконтієм". Легенди, здогадки, версії про походження та значення Стоунхенджу продовжують множитися. На початку ХХ ст. були здійснені серйозні археологічні дослідження пам'ятника. Історія Стоунхенджу виявилась не менш цікавою. Багатотонні кам'яні глиби доставляли, оброблювали та встановлювали с величезною точністю, що вразила дослідників.
Факти і гіпотези
Стоунхендж - це велична споруда з гігантських кам'яних брил, побудована чотири тисячі років тому на Солсберійській рівнині Британських островів. Зараз вже отримані переконливі свідоцтва того, що Стоунхендж використовувався в якості астрономічної обсерваторії, що дозволяла визначати зміну пір року, а також сонячних та місячних затемнень.Величні руїни зберігають свою таємницю. Чи отримаємо ми звістку, донесену ними з неймовірних глибин тисячоліть? Або, може бути, ще віки людству призначено битися над розгадкою послання, залишеного нам невідомою цивілізацією?
Легенди, історія
"Якщо Ви схильні думати, що життя неглибоке и ми скоро дістанемося до основи всього сущого, ці стародавні камені, сірі стовпи нагадають нам про незмірну глибину Часу".
У всьому світі немає нічого подібного до цих суворих руїн, які "вирізняються в історії настільки ж самотньо, як і на своїй безкраїй рівнині". Чим була ця споруда: гигантська й мовчазна? Для чого створювався, чому слугував цей пам'ятник, створений тими, від кого на землі не залишилось більше слідів? Цим питанням, відповідь на яке досі невідома, люди цікавилися з давніх часів. Стоунхендж настільки старий, що вже в античності його справжня історія була забута. Це місце завжди було овіяне легендами й переказами, кожна епоха по-своєму намагалася пояснити його загадку.
Легенди кажуть, що одного разу Утер Пендрагон, легендарний батько Короля Артура, з'явився в Солсбері, "де графи й князі… лежали поховані", та "замислився він… як би краще вшанувати це місце, зелений дерен якого вкрив стількох шляхетних воїнів". Маг Мерлін порадив йому: "Як бажаєш ти прикрасити могилу цих людей гідно, аби навіки була вона відзначена, відправ людей за Танком Велетнів, що в Кілларосі на горі в Ірландії. Бо камені ці такі, що й нині не міг би їх встановити ніхто, якщо тільки не буде розум його великим в міру його мистецтва. Бо величезні камені ці, і ніде немає інших, наділених рівною силою, а тому, встановлені кільцем коло цього місця, як стоять вони зараз, так і простоять вони тут до конця віків. Утер розсміявся й сказав: "Але навіщо везти камені настільки величезні з країни настільки далекої, наче в Британії не знайдеться свого каміння для такої справи?" Мерлін відповів: "Не смійся, не подумавши… в цих каменях захована таємниця… Велетні в давнину принесли їх з далеких земель Африки, й встановили в Ірландії в ті часи, коли мешкали там… і нема серед них каменя, не наділеного силою чаклунства". Мерлін переконав короля, і за одну ніч з допомогою свого "чарівного слова" та чарівної сили переніс ці камені в Британію.
В 17 ст. вважалося, що Стоунхендж присвячений славі британської королеви Боудіке, яка очолила повстання проти Риму. Проголошували величні руїни і "давньобританським триумфальним храмом на честь Анараїт, їх богині перемоги", і "гігантською будівлею, зведеною датчанами для того, щоб бути королівським двором чи місцем виборів і коронації їх королів". В ту ж епоху було здійснено, напевне, перше за всю історію ретельне обстеження самої споруди Джоном Обрі. Він оглянув пам'ятник, і зробив висновок, що ці давні камені були храмом друїдів. Стоунхендж, як і всі інші кільцеві будови з каміння, був "зміїним храмом", чи "Драконтієм". Легенди, здогадки, версії про походження та значення Стоунхенджу продовжують множитися. На початку ХХ ст. були здійснені серйозні археологічні дослідження пам'ятника. Історія Стоунхенджу виявилась не менш цікавою. Багатотонні кам'яні глиби доставляли, оброблювали та встановлювали с величезною точністю, що вразила дослідників.
Факти і гіпотези
