| Назва: | Особливості та загальні тенденції розвитку світової культури ХХ ст |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,53 KB |
| Скачувань: | 93 |
Наприкінці 40-х років - початку 50-х усі школи захід¬ного мистецтва, зокрема сюрреалізм, були відсунуті на задній план абстракціонізмом (від лат. abctractio - далекий від дійсності). Найвідоміше визначення абстракціонізму належить апологету цього напряму, французькому мистец¬твознавцю та художнику М.Сефору. Він називав абстрак¬тним будь-яке мистецтво, яке не містить у собі жодного нагадування про дійсність, жодного відгуку цієї дійсності. Це - "безпредметне" мистецтво. Дійсно, на полотнах аб¬стракціоністів важко знайти що-небудь, що нагадувало б звичайний світ, що оточує людину.
Апофеоз абстракціонізму сягає другої половини XX ст. Проте його витоки слід шукати на початку століття, коли були створені перші абстрактні композиції та здійснені спроби розробити відповідні теоретичні засади. Першим ху¬дожником та теоретиком абстракціонізму вважається Ва¬силь Кандінський. Його захоплення експресіонізмом було недовгим і вже в 1912р. в книзі "Про духовне в мистецтві" він висловлює кредо абстракціонізму. Переконаний ідеа¬ліст, людина з яскраво вираженими релігійними почуття¬ми, В.Кандінський не приймає дійсності, вважаючи, що митцю не потрібне те, що його оточує. Єдиний предмет творчості, що заслуговує на увагу митця, - це його влас¬ний духовний світ, стан власної душі. Символами цього стану можуть бути лише "чисті", взяті самі по собі, лінії, барви, форми. Наприклад, за В. Кандінським, жовтий колір є символом безумства, синій кличе людину в безкрайні про¬стори, свідчить про прагнення до надприроднього, чисто¬го, зелений символізує ідеальну гармонію, а фіалковий - хворобливість, згасання і тому подібне.
Нове покоління абстракціоністів, яке прийшло в мис¬тецтво після другої світової війни (Дж. Поллок, В. де Кунінг та ін.), продовжуючи пошуки абстракціоністів початку сто¬ліття, розробило нові прийоми та засоби. Зокрема, амери¬канський живописець Джексон Поллок (1912 - 1956) став засновником "абстрактного експресіонізму". Акцент він зробив на самому процесі художньої творчості, який стає самоціллю. Звідси бере початок так званий живопис - дія. В процесі роботи художник хаотично, імпульсивне накла¬дає фарби на полотно. Для цього використовуються не лише пензлі, але й палиці, ложки тощо. Все це відповідало принципу психологічного автоматизму, який застосовував¬ся і в сюрреалізмі.
Поглиблення культурної кризи призвело до появи но¬вих форм авангардизму в останній третині XX ст., які навіть власними адептами тлумачаться як антимистецтво. Умов¬но їх можна об'єднати в поняття "концептуальне мистец¬тво" (від англ. соncept - поняття, ідея, загальне уявлен¬ня.) Концептуальне мистецтво розглядається як засіб де¬монстрації понять, які застосовуються в різних галузях знання: філософії, соціології, антропології тощо, наприк¬лад, "рух", "поняття", "пуста форма", "умовність", "худож¬ник". Для ілюстрації понять застосовуються різноманітні матеріали: літературні тексти, графіки, людське тіло, відео-записи, природні об'єкти, промислові вироби. Залежно від використання того чи іншого матеріалу в концептуально¬му мистецтві можна вирізнити такі течії, як боді-арт, ленд-арт, перформенс-арт, відео-арт тощо. Поряд з цим для XX ст. характерна поява "масової куль¬тури". Виникненню її сприяв розвиток засобів масової ко¬мунікації - газет, популярних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа. Все це, з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ масовій аудитори, з іншого - зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів, культура стала предметом бізнесу.
Розвиток "масової культури" в Європі та США йшов різними шляхами. В Європі "масова культура" (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів, гістріонів) завжди про¬тистояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою. В США "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулято¬ром якої стала реклама. "Масова культура" стала такою невід'ємною частиною культури американського суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в си¬стемі американської вищої освіти. 56 % курсів США при¬свячені вивченню "популярних" видів культури (курси з телебачення, кіно, реклами, журналістики). В Англії до си¬стеми університетської освіти включаються спеціальні кур¬си, що містять матеріали з культури кіно, музики, наукової фантастики і навіть футболу.
Використання таких жанрів, як детективний роман, вестерн, мюзикл, фільми жахів, дає змогу "масовій куль¬турі" створювати світ міфологічних героїв (супермен, Кінг-Конг, вампір, Спайдермен - людина-павук, Бетмен - людина-кажан та ін.), нові виміри дійсності, нібито дос¬тупні всім. Однак прагнення до масового охоплення (термін "масова культура" містить у собі вказівку на масовість да¬ного явища), грунтується не на змістовій, а на формальній кількісній ознаці. Масовість є не народність, а кількісний спосіб виробництва та споживання.
Апофеоз абстракціонізму сягає другої половини XX ст. Проте його витоки слід шукати на початку століття, коли були створені перші абстрактні композиції та здійснені спроби розробити відповідні теоретичні засади. Першим ху¬дожником та теоретиком абстракціонізму вважається Ва¬силь Кандінський. Його захоплення експресіонізмом було недовгим і вже в 1912р. в книзі "Про духовне в мистецтві" він висловлює кредо абстракціонізму. Переконаний ідеа¬ліст, людина з яскраво вираженими релігійними почуття¬ми, В.Кандінський не приймає дійсності, вважаючи, що митцю не потрібне те, що його оточує. Єдиний предмет творчості, що заслуговує на увагу митця, - це його влас¬ний духовний світ, стан власної душі. Символами цього стану можуть бути лише "чисті", взяті самі по собі, лінії, барви, форми. Наприклад, за В. Кандінським, жовтий колір є символом безумства, синій кличе людину в безкрайні про¬стори, свідчить про прагнення до надприроднього, чисто¬го, зелений символізує ідеальну гармонію, а фіалковий - хворобливість, згасання і тому подібне.
Нове покоління абстракціоністів, яке прийшло в мис¬тецтво після другої світової війни (Дж. Поллок, В. де Кунінг та ін.), продовжуючи пошуки абстракціоністів початку сто¬ліття, розробило нові прийоми та засоби. Зокрема, амери¬канський живописець Джексон Поллок (1912 - 1956) став засновником "абстрактного експресіонізму". Акцент він зробив на самому процесі художньої творчості, який стає самоціллю. Звідси бере початок так званий живопис - дія. В процесі роботи художник хаотично, імпульсивне накла¬дає фарби на полотно. Для цього використовуються не лише пензлі, але й палиці, ложки тощо. Все це відповідало принципу психологічного автоматизму, який застосовував¬ся і в сюрреалізмі.
Поглиблення культурної кризи призвело до появи но¬вих форм авангардизму в останній третині XX ст., які навіть власними адептами тлумачаться як антимистецтво. Умов¬но їх можна об'єднати в поняття "концептуальне мистец¬тво" (від англ. соncept - поняття, ідея, загальне уявлен¬ня.) Концептуальне мистецтво розглядається як засіб де¬монстрації понять, які застосовуються в різних галузях знання: філософії, соціології, антропології тощо, наприк¬лад, "рух", "поняття", "пуста форма", "умовність", "худож¬ник". Для ілюстрації понять застосовуються різноманітні матеріали: літературні тексти, графіки, людське тіло, відео-записи, природні об'єкти, промислові вироби. Залежно від використання того чи іншого матеріалу в концептуально¬му мистецтві можна вирізнити такі течії, як боді-арт, ленд-арт, перформенс-арт, відео-арт тощо. Поряд з цим для XX ст. характерна поява "масової куль¬тури". Виникненню її сприяв розвиток засобів масової ко¬мунікації - газет, популярних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа. Все це, з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ масовій аудитори, з іншого - зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів, культура стала предметом бізнесу.
Розвиток "масової культури" в Європі та США йшов різними шляхами. В Європі "масова культура" (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів, гістріонів) завжди про¬тистояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою. В США "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулято¬ром якої стала реклама. "Масова культура" стала такою невід'ємною частиною культури американського суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в си¬стемі американської вищої освіти. 56 % курсів США при¬свячені вивченню "популярних" видів культури (курси з телебачення, кіно, реклами, журналістики). В Англії до си¬стеми університетської освіти включаються спеціальні кур¬си, що містять матеріали з культури кіно, музики, наукової фантастики і навіть футболу.
Використання таких жанрів, як детективний роман, вестерн, мюзикл, фільми жахів, дає змогу "масовій куль¬турі" створювати світ міфологічних героїв (супермен, Кінг-Конг, вампір, Спайдермен - людина-павук, Бетмен - людина-кажан та ін.), нові виміри дійсності, нібито дос¬тупні всім. Однак прагнення до масового охоплення (термін "масова культура" містить у собі вказівку на масовість да¬ного явища), грунтується не на змістовій, а на формальній кількісній ознаці. Масовість є не народність, а кількісний спосіб виробництва та споживання.
Новости загрузка новостей...