1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Розвитку навчальної, методичної та наукової діяльності університету сприяло створення в 1947 р. друкарні та видавництва, яке наказом міністра вищої освіти УРСР у квітні 1957 р. було реорганізоване в статутне видавництво Львівського університету і функціонувало як структурна одиниця університету до 1968 р. (згодом було реорганізоване у видавництво Видавничого об`єднання “Вища школа” при Львівському університеті, а з 1989 року виділилось у самостійне видавництво “Світ”). Велику видавничу діяльність розгортали факультети університету. Вже з 1948 р. були започатковані “Наукові записки” Львівського університету, які відображали стан наукової роботи на факультетах. З 1962 р. вони виходять під загальною назвою “Вісники Львівського університету” з зазначенням серії. Студенти також не стояли осторонь видавничої діяльності - було видано три студентські “Альманахи” (1954, 1956, 1958 рр.). Велика кількість навчальних посібників та методичної літератури друкується в машинно-офсетній лабораторії університету, створеній у 1959 р.

За післявоєнні роки в університеті склався висококваліфікований колектив науковців. За 1946-1965 рр. працівники університету захистили 53 докторські дисертації, а за 1965-1975рр. - 52. За 1946-1975 рр. захищено 842 кандидатські дисертації. Про загальне визнання цінного внеску у розвиток науки свідчить обрання професорів університету академіками і членами-кореспондентами АН УРСР, присвоєння їм почесних звань. Зокрема, у 1948 р. дійсними членами АН УРСР були обрані професори О.В`ялов, Б.Гнєденко, Г.Савін, у 1958 р. - професор І.Крип`якевич. У 1961 р. дійсним членом АН СРСР став професор В.Соболєв. Серед випускників університету академіки НАН України О.Парасюк, Я.Підстригач, І.Юхновський, В.Панасюк, Р.Кучер, М.Бродін, Є.Фрадкін. В університеті навчалися такі відомі українські письменники, як Р.Братунь, Д.Павличко, Р.Іваничук, Р.Федорів, В.Лучук.

Протягом 50-60-х років на кафедрах і факультетах формувалися наукові колективи і закладалися основи наукових напрямів, зокрема, теорія пластичності і міцності, диференціальних рівнянь, теоретична мінералогія, фізико-хімічний аналіз металічних систем, франкознавство, слов`янознавство, народногосподарські ресурси і культура західних областей УРСР, історичні і культурні зв`язки слов`янських народів та інші, більшість з яких у наступні роки визначили наукове обличчя Львівського університету. Протягом 60-70-х років значно розширилась державна тематика наукових досліджень, координована АН УРСР, поступово входила в життя госпдоговірна тематика.

З року в рік збільшувалася кількість студентів, зарахованих на перший курс університету. Цьому сприяло створення нових факультетів, спеціальностей і спеціалізацій. У 1950 р. на перший курс навчання було зараховано 575 осіб, 1970 р.- понад 1100, 1985 р.- понад 1300 осіб. У 1947/48 навч. році розпочало роботу заочне відділення, що дало змогу здобувати вищу освіту без відриву від виробництва. У 1951-1953 рр. прийом на перші курси заочного навчання становив 300-325, у 1965 р. майже 1200 чол. У 1959 р. університет розпочав прийом студентів на вечірнє навчання за спеціальностями українська мова і література, історія, фізика, математика, хімія, у 1960-1962 рр. - правознавство, російська мова і література, англійська і німецька мови, біологія, в 1963-1965 рр. - радіофізика й електроніка, обчислювальна математика, біохімія, у 1966 р. - планування народного господарства і промисловості, бухгалтерського обліку, у 1970 р. - організація механізованої обробки економічної інформації. Прийом на перші курси вечірнього навчання в ті роки становив щорічно 300-350 чол. Набір на вечірнє навчання припинено у 1992 р.

З 1969 до 1996/97 навч. року при університеті функціонувало підготовче відділення, яке готувало молодь до вступу в університет. З 1971 р. працює інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. З 1989 р. в Інституті підвищення кваліфікації та підготовки кадрів здобувають другу освіту 5998 осіб. Інститут проводить підготовку фахівців з 11 спеціальностей.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12