1 2 3 4

дрізд-омелюх. Чорногрудий. Співочий. І чорний.

І чикотень-дрізд. І дрізд білобровий проворний.

Древо поезії - завжди його наслухаю,

бо ні вночі, ані вдень древо не затихає:

голосом ремеза. Сорокопуда. Синиці.

Ластівки. Славки. Оляпки. Та іншої птиці.

Древо поезії - небо вгорі неокрає

з виру блакиті щоднини до нас промовляє:

жайвором сірим. Малим. Польовим. І чубатим.

Жайвором чорним. І жайвором також рогатим.

Древо поезії - скільки ти знаєш і знало,

скільки тобі сповідається і сповідалось:

Пугач. Сова яструбина. І сич волохатий.

Сич хатній. Дрімлюга. Також зозуля чубата.

Древо поезії -ти в небеса досягаєш,

де у майбутнє з минулого перелітають:

чернь білобока. Сорока. І стриж-серпокрилець.

Чирок-тріскунок. Боривітер. Птахи без крилець.

Древо поезії - дерево рідного краю,

скільки птахів у гіллі твоїм завжди співає!

Ті прилітають... Ті з вирію не повертають...

Древо співає в віках, древо не замовкає...

1 2 3 4