| Назва: | Інформатика |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,07 KB |
| Скачувань: | 148 |
Інформатика
За останні двадцять років ми стали свідками корін¬них змін у галузі збирання, збереження і використання інформації. Чимало з цих змін зумовлені доступністю потенціальне значущої для нас інформації, високою швидкістю її опрацювання і видачі користувачу. Нам відомо, який величезний обсяг інформації починає над¬ходити з екрана домашнього телевізора, якщо ми торк¬немося лише деяких його кнопок. Купуючи продовольчі товари, на ярликах яких надруковано маркери, що зчитуються пристроєм касового апарату, ми одержуємо остаточний рахунок, у якому проставлено кіль¬кість одиниць кожного товару і загальну ціну, підраховану в результаті опрацювання інформації, прочитаної з цих ярликів. Нам відомо, що аналогічні ярлики й маркери ви¬користовуються на складах, підприємствах і навіть у біб¬ліотеках для стеження за поточним станом запасів або фондів. Ми одержуємо рахунки за комунальні послуги у вигляді вузеньких друкованих смужок, які містять інфор¬мацію, видану вимірювальними приладами і вибрану з ве¬ликих масивів даних, що зберігаються в централізованому порядку. Ми слухаємо електронну музику і спостерігаємо відеоефекти в телевізійних програмах — це теж один з видів інформації. Нам відомі годинники з цифровою ін¬дикацією і лічильники-індикатори на бензоколонках, автоматичні світлофори й автомати для обліку покупок в універмагах. Ми одержуємо по пошті рахунки або по¬відомлення, надруковані на ЕОМ, ми можемо придбати пральну машину, яка автоматично виконує складну пе¬ріодичну послідовність операцій. Ми чули про роботизо¬вані підприємства і про космічні програми, які значною мірою завдячують своїм існуванням новим технологіч¬ним процесам збирання й опрацювання інформації.
Усе це лише окремі приклади змін, які відбулися останніми роками; немає сумніву, що темп цих змін і далі зростатиме. Застосування нових інформаційних технологій, придбання потрібного обладнання, навчання і підготовка персоналу до його експлуатації мають стати гідними суперниками давніх методів роботи, якщо при цьому враховувати соціальні наслідки змін, що відбуваються. Учні наших шкіл народилися саме в цей час змін і, як кожне нове покоління, часто не бачать нічого дивного або незвичного в тому, що нам здається радикально новим і несподіваним; пояснюється це тим, що нове покоління не обтяжене власним досвідом. Така готовність до сприймання нових реалій аж ніяк не означає, що функції освіти вичерпані.
Зв'язок з освітою
Попередні покоління, закінчуючи школу, потрапляли в світ, у якому відбувалися досить повільні зміни. Сучас¬не і майбутні покоління потребують динамічнішої систе¬ми освіти, яка була б тісніше пов'язана з їхніми майбут¬німи проблемами — як на роботі, так і в особистому жит¬ті. Система освіти повинна швидше пристосовуватися до виникнення нових технологій і застосування їх на практиці. Вона має готувати учнів до того, що про¬тягом життя їм доведеться принаймні один раз поміняти фах. Система освіти повинна також своєчасно готувати учнів до використання технічних можливостей—тепе¬рішніх і майбутніх. Комп'ютери стали невід'ємною части¬ною реальності, їх використовують як на роботі, так і вдома, в години дозвілля. Тому вивчення ЕОМ слід. включити до програми навчальних закладів. Майбутня професійна діяльність деяких учнів буде пов'язана з роз¬робкою і випуском комп'ютерів та мікроелектронного обладнання. Багато кому з них доведеться використову¬вати комп'ютери і мікропроцесори в щоденній роботі. Лише деяка частина учнів розроблятиме програми, що керують роботою обчислювальних машин. Але, розв'язу¬ючи певні завдання як у трудовій діяльності, так і в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних приладів, що функціонують на основі ЕОМ. Отже, і з логічного, і з практичного погляду очевидно: застосування комп'юте¬рів у сфері освіти вдосконалюватиметься й розширюва¬тиметься.
До недавнього часу лише незначна частина приклад¬них задач, що розв'язувалися за допомогою комп'ютерів, безпосередньо стосувалися процесу навчання, причому ті машини не можна назвати «навчальними засобами об¬числювальної техніки». Прикладами використання ЕОМ для адміністративного управління поза межами школи може бути використання їх в адміністративних радах, а також в урядових органах і місцевих органах влади. Де¬далі більша різноманітність досить досконалих засобів і методів автоматизованої обробки інформації характер¬на для таких видів діяльності, як підготовка платіжних відомостей і бухгалтерський облік, статистика народона¬селення і контроль, складання бюджетів і прогнозуван¬ня. Певна увага приділяється також обліку кадрового складу і прогнозуванню структури шкільних закладів, а також організації навчального процесу і керуванню ним. Нещодавно було визнано, що деякі аспекти органі¬зації навчання в середніх навчальних закладах є сфера¬ми потенціального ефективного застосування засобів об¬числювальної техніки—або централізованого, яке здійс¬нюють органи управління освітою, або власне в школах.
За останні двадцять років ми стали свідками корін¬них змін у галузі збирання, збереження і використання інформації. Чимало з цих змін зумовлені доступністю потенціальне значущої для нас інформації, високою швидкістю її опрацювання і видачі користувачу. Нам відомо, який величезний обсяг інформації починає над¬ходити з екрана домашнього телевізора, якщо ми торк¬немося лише деяких його кнопок. Купуючи продовольчі товари, на ярликах яких надруковано маркери, що зчитуються пристроєм касового апарату, ми одержуємо остаточний рахунок, у якому проставлено кіль¬кість одиниць кожного товару і загальну ціну, підраховану в результаті опрацювання інформації, прочитаної з цих ярликів. Нам відомо, що аналогічні ярлики й маркери ви¬користовуються на складах, підприємствах і навіть у біб¬ліотеках для стеження за поточним станом запасів або фондів. Ми одержуємо рахунки за комунальні послуги у вигляді вузеньких друкованих смужок, які містять інфор¬мацію, видану вимірювальними приладами і вибрану з ве¬ликих масивів даних, що зберігаються в централізованому порядку. Ми слухаємо електронну музику і спостерігаємо відеоефекти в телевізійних програмах — це теж один з видів інформації. Нам відомі годинники з цифровою ін¬дикацією і лічильники-індикатори на бензоколонках, автоматичні світлофори й автомати для обліку покупок в універмагах. Ми одержуємо по пошті рахунки або по¬відомлення, надруковані на ЕОМ, ми можемо придбати пральну машину, яка автоматично виконує складну пе¬ріодичну послідовність операцій. Ми чули про роботизо¬вані підприємства і про космічні програми, які значною мірою завдячують своїм існуванням новим технологіч¬ним процесам збирання й опрацювання інформації.
Усе це лише окремі приклади змін, які відбулися останніми роками; немає сумніву, що темп цих змін і далі зростатиме. Застосування нових інформаційних технологій, придбання потрібного обладнання, навчання і підготовка персоналу до його експлуатації мають стати гідними суперниками давніх методів роботи, якщо при цьому враховувати соціальні наслідки змін, що відбуваються. Учні наших шкіл народилися саме в цей час змін і, як кожне нове покоління, часто не бачать нічого дивного або незвичного в тому, що нам здається радикально новим і несподіваним; пояснюється це тим, що нове покоління не обтяжене власним досвідом. Така готовність до сприймання нових реалій аж ніяк не означає, що функції освіти вичерпані.
Зв'язок з освітою
Попередні покоління, закінчуючи школу, потрапляли в світ, у якому відбувалися досить повільні зміни. Сучас¬не і майбутні покоління потребують динамічнішої систе¬ми освіти, яка була б тісніше пов'язана з їхніми майбут¬німи проблемами — як на роботі, так і в особистому жит¬ті. Система освіти повинна швидше пристосовуватися до виникнення нових технологій і застосування їх на практиці. Вона має готувати учнів до того, що про¬тягом життя їм доведеться принаймні один раз поміняти фах. Система освіти повинна також своєчасно готувати учнів до використання технічних можливостей—тепе¬рішніх і майбутніх. Комп'ютери стали невід'ємною части¬ною реальності, їх використовують як на роботі, так і вдома, в години дозвілля. Тому вивчення ЕОМ слід. включити до програми навчальних закладів. Майбутня професійна діяльність деяких учнів буде пов'язана з роз¬робкою і випуском комп'ютерів та мікроелектронного обладнання. Багато кому з них доведеться використову¬вати комп'ютери і мікропроцесори в щоденній роботі. Лише деяка частина учнів розроблятиме програми, що керують роботою обчислювальних машин. Але, розв'язу¬ючи певні завдання як у трудовій діяльності, так і в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних приладів, що функціонують на основі ЕОМ. Отже, і з логічного, і з практичного погляду очевидно: застосування комп'юте¬рів у сфері освіти вдосконалюватиметься й розширюва¬тиметься.
До недавнього часу лише незначна частина приклад¬них задач, що розв'язувалися за допомогою комп'ютерів, безпосередньо стосувалися процесу навчання, причому ті машини не можна назвати «навчальними засобами об¬числювальної техніки». Прикладами використання ЕОМ для адміністративного управління поза межами школи може бути використання їх в адміністративних радах, а також в урядових органах і місцевих органах влади. Де¬далі більша різноманітність досить досконалих засобів і методів автоматизованої обробки інформації характер¬на для таких видів діяльності, як підготовка платіжних відомостей і бухгалтерський облік, статистика народона¬селення і контроль, складання бюджетів і прогнозуван¬ня. Певна увага приділяється також обліку кадрового складу і прогнозуванню структури шкільних закладів, а також організації навчального процесу і керуванню ним. Нещодавно було визнано, що деякі аспекти органі¬зації навчання в середніх навчальних закладах є сфера¬ми потенціального ефективного застосування засобів об¬числювальної техніки—або централізованого, яке здійс¬нюють органи управління освітою, або власне в школах.
