| Назва: | Система управління бази даних |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 21,13 KB |
| Скачувань: | 145 |
Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.
6. Класифікація запитів.
Електронні таблиці та текстові документи є чудовими засобами для вирішення так званих “однокористувачевих” задач, але вони погано пристосовані для сумісного користування даними. Електронні таблиці також корисні в якості шаблонів для простих форм вводу інформації,фле ,якщо вам необхідно провести комплексну перевірку даних ,то тут їх функцій явно недостатньо. Наприклад ,електронна таблиця чудова в якості шаблона для рахунка фактури у невеликій фірмі.
Але, якщо з розширенням бізнесу починає збільшуватись кількість співробітників, що вводять у комп’ютер запити, то без бази даних вам не обійтись. Так само електронна таблиця може використовуватись на великих підприємствах для підготовки співробітникам звітів про свої витрати,але для створення загальної бухгалтерської звітності ці дані все одно повиннізбиратися у базі даних.
Коли виникає необхідність колективного використання інформації,справжня система управління базами даних дає можливість захищати інформацію від несанкціонованого доступу так, що право продивлятись дані або вносити в них зміни отримують тільки відповідні користувачі.
За складністю запити поділяються на найпростіші, прості та складні. Зауважимо, що множина складних запитів може бути класифікована більш детально. Для класифікації найпростіших запитів введемо основну форму:
А ( O ) = V,
де А - ім'я атрибута або властивості, відносно якої формується запит, O - специфікація об'єкта запиту, V - значення, яке може набути атрибут об'єкта; замість знака "=" може бути використаний будь-який із знаків бінарних предикатів, що визначені для значень даної властивості об'єкта, наприклад: {<, >, =>, ...}. Для ілюстрації запитів на прикладах використаємо таблицю, що відображає торгівельну діяльність деякої фірми: виторги по місяцям у кількох кіосках. Заголовки стовбчиків таблиці будуть такими: № кіоска, виторг за січень, виторг за лютий, .... , виторг за грудень, а рядки будуть заповнені значеннями сум виторгів для певного кіоска за місяць, назва якого вказана в заголовку відповідного стовбчика.
Підставляючи знаки питання у різні місця основної форми, отримаємо всі типи запитів (знак питання буде означати запит до тієї компоненти основної форми, на місці якої він стоїть). Будемо також брати до уваги такі властивості запитів як тип результату (одне значення чи множина) та режим відпрацювання, що характеризується кількістю звернень до зовнішньої пам'яті.
1. А(O)=? - по заданому атрибуту і об'єкту знайти відповідне значення.
Приклад: Який виторг у кіоска № 2 у березні.
Такий запит називають прямим. Його особливості: результатом пошуку завжди є одна клітина таблиці і відповідно одне значення (значення типу невизначено теж є значенням); для режиму відпрацювання такого запиту характерно одне звернення (у кращому випадку) до зовнішньої пам'яті, оскільки можлива пряма адресація потрібного запису.
2. А(?) = V - по заданному атрибуту та значенню знайти множину об'єктів.
Приклад: Які кіоски у березні мали виторг у 2000 грн.
Такий запит називають інвертованим. Його особливості: результатом пошуку є (взагалі кажучи) кілька клітин у стовбчику, що специфікує рядки (об'єкти) таблиці і відповідно множина значень; при відпрацюванні такого запиту потрібно виконати повний перебір записів або завчасно створити відповідні вторинні індекси.
3. ?(О)=V - знайти імена атрибутів, що мають вказане значення по специфікованому об'єкту.
Приклад: У якому місяці виторг кіоска № 2 дорівнював 2000 грн.
Такий запит теж часто називають інвертованим (але у широкому розумінні), оскільки його результатом є множина значень. Однак, він суттєво відрізняється від запиту попереднього типу тим, що діє над одним рядком таблиці, а при його відпрацюванні не потрібен перебір, тому по цій властивості він більше схожий на прямий запит.
Наступна група запитів має в своєму складі по два знаки ?, що у певному розумінні означає комбінування "чистих" попередніх запитів.
6. Класифікація запитів.
Електронні таблиці та текстові документи є чудовими засобами для вирішення так званих “однокористувачевих” задач, але вони погано пристосовані для сумісного користування даними. Електронні таблиці також корисні в якості шаблонів для простих форм вводу інформації,фле ,якщо вам необхідно провести комплексну перевірку даних ,то тут їх функцій явно недостатньо. Наприклад ,електронна таблиця чудова в якості шаблона для рахунка фактури у невеликій фірмі.
Але, якщо з розширенням бізнесу починає збільшуватись кількість співробітників, що вводять у комп’ютер запити, то без бази даних вам не обійтись. Так само електронна таблиця може використовуватись на великих підприємствах для підготовки співробітникам звітів про свої витрати,але для створення загальної бухгалтерської звітності ці дані все одно повиннізбиратися у базі даних.
Коли виникає необхідність колективного використання інформації,справжня система управління базами даних дає можливість захищати інформацію від несанкціонованого доступу так, що право продивлятись дані або вносити в них зміни отримують тільки відповідні користувачі.
За складністю запити поділяються на найпростіші, прості та складні. Зауважимо, що множина складних запитів може бути класифікована більш детально. Для класифікації найпростіших запитів введемо основну форму:
А ( O ) = V,
де А - ім'я атрибута або властивості, відносно якої формується запит, O - специфікація об'єкта запиту, V - значення, яке може набути атрибут об'єкта; замість знака "=" може бути використаний будь-який із знаків бінарних предикатів, що визначені для значень даної властивості об'єкта, наприклад: {<, >, =>, ...}. Для ілюстрації запитів на прикладах використаємо таблицю, що відображає торгівельну діяльність деякої фірми: виторги по місяцям у кількох кіосках. Заголовки стовбчиків таблиці будуть такими: № кіоска, виторг за січень, виторг за лютий, .... , виторг за грудень, а рядки будуть заповнені значеннями сум виторгів для певного кіоска за місяць, назва якого вказана в заголовку відповідного стовбчика.
Підставляючи знаки питання у різні місця основної форми, отримаємо всі типи запитів (знак питання буде означати запит до тієї компоненти основної форми, на місці якої він стоїть). Будемо також брати до уваги такі властивості запитів як тип результату (одне значення чи множина) та режим відпрацювання, що характеризується кількістю звернень до зовнішньої пам'яті.
1. А(O)=? - по заданому атрибуту і об'єкту знайти відповідне значення.
Приклад: Який виторг у кіоска № 2 у березні.
Такий запит називають прямим. Його особливості: результатом пошуку завжди є одна клітина таблиці і відповідно одне значення (значення типу невизначено теж є значенням); для режиму відпрацювання такого запиту характерно одне звернення (у кращому випадку) до зовнішньої пам'яті, оскільки можлива пряма адресація потрібного запису.
2. А(?) = V - по заданному атрибуту та значенню знайти множину об'єктів.
Приклад: Які кіоски у березні мали виторг у 2000 грн.
Такий запит називають інвертованим. Його особливості: результатом пошуку є (взагалі кажучи) кілька клітин у стовбчику, що специфікує рядки (об'єкти) таблиці і відповідно множина значень; при відпрацюванні такого запиту потрібно виконати повний перебір записів або завчасно створити відповідні вторинні індекси.
3. ?(О)=V - знайти імена атрибутів, що мають вказане значення по специфікованому об'єкту.
Приклад: У якому місяці виторг кіоска № 2 дорівнював 2000 грн.
Такий запит теж часто називають інвертованим (але у широкому розумінні), оскільки його результатом є множина значень. Однак, він суттєво відрізняється від запиту попереднього типу тим, що діє над одним рядком таблиці, а при його відпрацюванні не потрібен перебір, тому по цій властивості він більше схожий на прямий запит.
Наступна група запитів має в своєму складі по два знаки ?, що у певному розумінні означає комбінування "чистих" попередніх запитів.