| Назва: | Апаратно-програмні проблеми організації доступу до інформаційних ресурсів у системі дистанційної освіти |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 7,2 KB |
| Скачувань: | 13 |
Реалізація стандартних форм засобами CGI не є технічною проблемою. Форми можуть накопичуватися або в вигляді файлів, або у базі даних, відповіді студентів на них доцільно обробляти тільки у базі даних. Цікавою є можливість організувати роботу студентів у консольному режимі. На відміну від доступу через Інтернет загального користування (коли питання безпеки не дають змоги використовувати методи термінального доступу), у такій мережі можна надати студентам доступ безпосередньо до віртуальної консолі. Це відкриває нові можливості для методів дистанційної освіти.
Є два основні підходи до надання віртуального консольного доступу. Перший - текстова консоль. Для цього може бути використовано протокол TELNET; його реалізовано як стандартний демон в UNIX (LINUX) системах і як сервіс в Windows-2000 (XP), а для Windows-NT 4.0 є програмний продукт Georgia Softwork Telnet Server. Під TELNET можна виконувати завдання із застосуванням таких засобів, як Borland Pascal, Borland C++ 3.0, GNU C++, SQL, а також розробляти учбові проекти на HTML, PERL, PHP і т.п. Для такого доступу стане досить помірної обчислювальної потужності - на одному сервері середнього рівня може виконуватися до 10-15 TELNET-сеансів. Мережевий трафік, який утворюють TELNET-сеанси, теж помірний - для нього вистачить пропускної здатності 9600 біт/с на кожний сеанс.
Другий підхід - графічна термінальна консоль. Вона також може бути реалізована як під UNIX (LINUX), так і під Windows-2000 (XP), а для обмежених потужностей існує така платформа, як Windows NT Terminal Server. Під UNIX (LINUX) графічну термінальну консоль можна реалізувати за допомогою системи X-Windows, яку може бути встановлено, як додатковий компонент будь-якої UNIX-системи, а для Windows-2000/XP/NT-Terminal Server підтримка служби термінальних клієнтів за протоколом RDP є невід”ємною частиною операційної системи. При роботі з термінальним графічним клієнтом студент може використовувати будь-які засоби, як графічні інтегровані середовища (на кшталт Visual Studio, MathLab тощо), так само і текстові. При цьому треба значно більшу потужність як серверного обладнання, так і мережного: сервер середнього рівня може обслуговувати близько 5-7 термінальних графічних сеансів, і для кожного потрібно пропускну здатність принаймні 28800 біт/с - тільки за таких умов можна очікувати більш-менш продуктивної роботи на кожному робочому місці.
Щодо клієнтської частини апаратного та програмного забезпечення робочих місць, то це також не є проблема: для підключення до термінального сервера за протоколом TELNET стане будь-якого комп'ютера з будь-якою операційною системою. Єдиною умовою є лише підтримка транспортного протоколу TCP, а власне клієнт TELNET існує для всіх платформ, навіть для DOS. При цьому варто звернути увагу на продукт Georgia Softwork Telnet - ця фірма пропонує надійний та гнучкий продукт, який підтримує найбільш поширені види апаратури. Головна перевага цього продукту в тому, що він без додаткового налаштовування підтримує як функціональні клавіші, так і національні мови. Що стосується графічного термінального доступу, то тут також є хороша підтримка різних платформ: клієнтська сторона може працювати на базі Windows-95/98/ME, Windows-NT/2000/XP, у випадку малих потужностей можлива робота і під Windows 3.11. Не виключено і організацію робочих місць і під такими платформами, як DOS, OS/2, UNIX/LINUX/SOLARIS - але для цього треба встановити додатковий компонент METAFRAME від фірми CITRIX, який додає підтримку протоколу 4-го рівня ICA.
Рисунок 6. Дистанційне навчання через Інтернет (графічна термінальна консоль)
Підсумовуючи все це, можна сказати: найкращі можливості дає використання саме графічної термінальної консолі - тому що вона надає „дистанційному” студенту у розпорядження всю локальну мережу учбового закладу, з таки ми ж обмеженнями, якби він був просто у лабораторії. Головна перевага в тому, що найбільш важкий транспортний потік не передається через комутовані лінії сполучень, а обертається між серверами в межах локальної мережі учбового закладу, і навіть можна його обмежити лише одним приміщенням, в той час, як студент має всі результати такого інформаційного потоку на своєму робочому місці.
Є два основні підходи до надання віртуального консольного доступу. Перший - текстова консоль. Для цього може бути використовано протокол TELNET; його реалізовано як стандартний демон в UNIX (LINUX) системах і як сервіс в Windows-2000 (XP), а для Windows-NT 4.0 є програмний продукт Georgia Softwork Telnet Server. Під TELNET можна виконувати завдання із застосуванням таких засобів, як Borland Pascal, Borland C++ 3.0, GNU C++, SQL, а також розробляти учбові проекти на HTML, PERL, PHP і т.п. Для такого доступу стане досить помірної обчислювальної потужності - на одному сервері середнього рівня може виконуватися до 10-15 TELNET-сеансів. Мережевий трафік, який утворюють TELNET-сеанси, теж помірний - для нього вистачить пропускної здатності 9600 біт/с на кожний сеанс.
Другий підхід - графічна термінальна консоль. Вона також може бути реалізована як під UNIX (LINUX), так і під Windows-2000 (XP), а для обмежених потужностей існує така платформа, як Windows NT Terminal Server. Під UNIX (LINUX) графічну термінальну консоль можна реалізувати за допомогою системи X-Windows, яку може бути встановлено, як додатковий компонент будь-якої UNIX-системи, а для Windows-2000/XP/NT-Terminal Server підтримка служби термінальних клієнтів за протоколом RDP є невід”ємною частиною операційної системи. При роботі з термінальним графічним клієнтом студент може використовувати будь-які засоби, як графічні інтегровані середовища (на кшталт Visual Studio, MathLab тощо), так само і текстові. При цьому треба значно більшу потужність як серверного обладнання, так і мережного: сервер середнього рівня може обслуговувати близько 5-7 термінальних графічних сеансів, і для кожного потрібно пропускну здатність принаймні 28800 біт/с - тільки за таких умов можна очікувати більш-менш продуктивної роботи на кожному робочому місці.
Щодо клієнтської частини апаратного та програмного забезпечення робочих місць, то це також не є проблема: для підключення до термінального сервера за протоколом TELNET стане будь-якого комп'ютера з будь-якою операційною системою. Єдиною умовою є лише підтримка транспортного протоколу TCP, а власне клієнт TELNET існує для всіх платформ, навіть для DOS. При цьому варто звернути увагу на продукт Georgia Softwork Telnet - ця фірма пропонує надійний та гнучкий продукт, який підтримує найбільш поширені види апаратури. Головна перевага цього продукту в тому, що він без додаткового налаштовування підтримує як функціональні клавіші, так і національні мови. Що стосується графічного термінального доступу, то тут також є хороша підтримка різних платформ: клієнтська сторона може працювати на базі Windows-95/98/ME, Windows-NT/2000/XP, у випадку малих потужностей можлива робота і під Windows 3.11. Не виключено і організацію робочих місць і під такими платформами, як DOS, OS/2, UNIX/LINUX/SOLARIS - але для цього треба встановити додатковий компонент METAFRAME від фірми CITRIX, який додає підтримку протоколу 4-го рівня ICA.
Рисунок 6. Дистанційне навчання через Інтернет (графічна термінальна консоль)
Підсумовуючи все це, можна сказати: найкращі можливості дає використання саме графічної термінальної консолі - тому що вона надає „дистанційному” студенту у розпорядження всю локальну мережу учбового закладу, з таки ми ж обмеженнями, якби він був просто у лабораторії. Головна перевага в тому, що найбільш важкий транспортний потік не передається через комутовані лінії сполучень, а обертається між серверами в межах локальної мережі учбового закладу, і навіть можна його обмежити лише одним приміщенням, в той час, як студент має всі результати такого інформаційного потоку на своєму робочому місці.
Новости загрузка новостей...