| Назва: | Хімія в житті суспільства. Значення хімії у створенні нових матеріалів |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 10,73 KB |
| Скачувань: | 375 |
У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продук¬тами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меб¬лями, застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.
Нині побутова хімія - це самостійна галузь промислово¬сті. Щороку у світі виробляється майже ЗО млн т товарів по¬бутової хімії. Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.
У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, але які змочуються водою (гідрофільні), можна видалити за раху¬нок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються во¬дою (гідрофобні) і до того ж мають підвищену в'язкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жиро¬вих забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речо¬вин тощо. У таких випадках застосовується мило, а ще кра¬ще - синтетичні мийні засоби (СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин (ПАР).
До СМЗ універсальної дії відносять пральні порошки «На¬талка», «Кристал», «Лотос», «Астра». Для прання вовняних, шовкових і синтетичних тканин використовуються порошки «Екстра», «Новость».
Мийна дія ПАР пояснюється їхньою здатністю часточки бруду жирового походження з'єднувати з водою.
Залежно від призначення до складу СМЗ входять різні луж¬ні добавки: силікат натрію, сода, фосфати натрію, які полег¬шують процес прання бавовняних і льняних тканин, капрону. Але ці СМЗ не можна застосовувати для прання виробів із вовни і лавсану, оскільки вони поступово руйнуються під впливом лужного середовища. Для таких виробів застосо¬вують СМЗ, які створюють у воді нейтральну реакцію.
Під час прання виробів, які мають забруднення біоло¬гічного походження, наприклад плями крові, використовують СМЗ, що містять ферменти. Але слід пам'ятати, що не можна прати у дуже гарячій воді, оскільки ферменти за температури понад 40 °С руйнуються.
Деякі СМЗ містять відбілювачі, що руйнують стійкі за¬бруднення, через які тканина набуває сірого або жовтого ко¬льору.
Відбілювачем може бути перборат натрію NaBO3 • 4Н2О, як сама пероксидна сіль, так і пероксид гідрогену Н2О2, що утворюється під час гідролізу солі.
Багато які штучні волокна здатні електризуватися, тобто накопичувати електричні заряди. Негативні заряди (електро¬ни) можуть накопичувати нітрон, лавсан, ацетатні волокна. Позитивного заряду (через втрату електронів) набуває поверх¬ня капрону, нейлону і частково вовна та шовк. Льняні та ба¬вовняні тканини поглинають вологу, що сприяє стіканню елек¬тричних зарядів, тому вони й не електризуються.
Для запобігання електризації вироби із синтетичних тканин обробляють розчином «Антистатик».
Для чищення посуду, раковин у мийні засоби часто вводять тверді інертні речовини - абразиви, які полегшують механіч¬не руйнування твердих забруднень.
Способи застосування СМЗ та інших препаратів зазна¬чаються на упаковках, їх слід додержуватися, тоді викорис¬тання товарів побутової хімії буде цілком безпечним.
Хімічна промисловість випускає великий асортимент різ¬них клеїв. Міцність зчеплення клею відносно склеюваних поверхонь визначається силами міжмолекулярної взаємодії (електростатичними силами) або хімічними силами, які ведуть до утворення хімічного зв'язку.
До групи найкращих смол, клеїв і лаків належать епо¬ксидні, їм властива висока липкість до скла, порцеляни, мета¬лів, пластмас, дерева та висока межа міцності. У побуті широ¬ко використовуються клеї типу БФ,
БФ-2, БФ-5, виготовлені на основі фенолформальдегідних смол.
Випускається широкий асортимент засобів особистої гігі¬єни і парфумерно-косметичних препаратів, засобів боротьби з комахами та по догляду за автомобілем, плямовивідні засоби і багато іншого. У цій галузі здійснюються науково-дослідні роботи, і асортимент товарів побутової хімії постійно розши¬рюється.
Нині побутова хімія - це самостійна галузь промислово¬сті. Щороку у світі виробляється майже ЗО млн т товарів по¬бутової хімії. Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.
У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, але які змочуються водою (гідрофільні), можна видалити за раху¬нок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються во¬дою (гідрофобні) і до того ж мають підвищену в'язкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жиро¬вих забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речо¬вин тощо. У таких випадках застосовується мило, а ще кра¬ще - синтетичні мийні засоби (СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин (ПАР).
До СМЗ універсальної дії відносять пральні порошки «На¬талка», «Кристал», «Лотос», «Астра». Для прання вовняних, шовкових і синтетичних тканин використовуються порошки «Екстра», «Новость».
Мийна дія ПАР пояснюється їхньою здатністю часточки бруду жирового походження з'єднувати з водою.
Залежно від призначення до складу СМЗ входять різні луж¬ні добавки: силікат натрію, сода, фосфати натрію, які полег¬шують процес прання бавовняних і льняних тканин, капрону. Але ці СМЗ не можна застосовувати для прання виробів із вовни і лавсану, оскільки вони поступово руйнуються під впливом лужного середовища. Для таких виробів застосо¬вують СМЗ, які створюють у воді нейтральну реакцію.
Під час прання виробів, які мають забруднення біоло¬гічного походження, наприклад плями крові, використовують СМЗ, що містять ферменти. Але слід пам'ятати, що не можна прати у дуже гарячій воді, оскільки ферменти за температури понад 40 °С руйнуються.
Деякі СМЗ містять відбілювачі, що руйнують стійкі за¬бруднення, через які тканина набуває сірого або жовтого ко¬льору.
Відбілювачем може бути перборат натрію NaBO3 • 4Н2О, як сама пероксидна сіль, так і пероксид гідрогену Н2О2, що утворюється під час гідролізу солі.
Багато які штучні волокна здатні електризуватися, тобто накопичувати електричні заряди. Негативні заряди (електро¬ни) можуть накопичувати нітрон, лавсан, ацетатні волокна. Позитивного заряду (через втрату електронів) набуває поверх¬ня капрону, нейлону і частково вовна та шовк. Льняні та ба¬вовняні тканини поглинають вологу, що сприяє стіканню елек¬тричних зарядів, тому вони й не електризуються.
Для запобігання електризації вироби із синтетичних тканин обробляють розчином «Антистатик».
Для чищення посуду, раковин у мийні засоби часто вводять тверді інертні речовини - абразиви, які полегшують механіч¬не руйнування твердих забруднень.
Способи застосування СМЗ та інших препаратів зазна¬чаються на упаковках, їх слід додержуватися, тоді викорис¬тання товарів побутової хімії буде цілком безпечним.
Хімічна промисловість випускає великий асортимент різ¬них клеїв. Міцність зчеплення клею відносно склеюваних поверхонь визначається силами міжмолекулярної взаємодії (електростатичними силами) або хімічними силами, які ведуть до утворення хімічного зв'язку.
До групи найкращих смол, клеїв і лаків належать епо¬ксидні, їм властива висока липкість до скла, порцеляни, мета¬лів, пластмас, дерева та висока межа міцності. У побуті широ¬ко використовуються клеї типу БФ,
БФ-2, БФ-5, виготовлені на основі фенолформальдегідних смол.
Випускається широкий асортимент засобів особистої гігі¬єни і парфумерно-косметичних препаратів, засобів боротьби з комахами та по догляду за автомобілем, плямовивідні засоби і багато іншого. У цій галузі здійснюються науково-дослідні роботи, і асортимент товарів побутової хімії постійно розши¬рюється.