1 2

Хром - необхідний елемент для функціонування численних біосистем. Він впливає на обмін вуглеводів, ліпідів та нуклеїнових кислот, активує дію інсуліну, входить до складу ферментів трипсину і трансферину. Поліпшуючи загальний обмін речовин, Хром сповільнює процеси старіння організму. У ме¬дичній практиці вже використовують препарат під назвою "Хром піколінат" для лікування діабету. Крім того, сполуки Хрому входять до складу деяких комплексних вітамінних препаратів.

З усіх мікроелементів йон Сr(ІІІ) є найменш отруйним, однак сполуки шес¬тивалентного хрому (хромати і дихромати) - токсичні.

Алюміній відносять до незамінних мікроелементів (загальний вміст 1СГ5 % за масою). Він надходить в організм з продуктами харчування та част¬ково з водою, добова потреба в ньому становить 45-50 мг. Алюміній накопи¬чується в кістках, печінці, легенях, нирках, головному мозку. Він сприяє роз¬витку й регенерації епітеліальної, сполучної та кісткової тканин, бере участь в обміні фосфоровмісних сполук.

Сполуки Алюмінію мають кровоспинні, протизапальні та антацидні влас¬тивості, завдяки чому їх здавна використовують у медицині. Наприклад, алюміній гідроксид Аl(ОН)3 застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку як у чистому вигляді, так і в суміші з магній оксидом (алмагель) або з Мg(ОН)2 (маалокс).

Ферум(П) і Ферум(ІII)-іони мають особливо велике значення для життєдіяль¬ності організму людини й тварин. Загальний вміст Феруму в організмі становить 4-5 г, причому 60-70 % загальної маси цього елемента міститься в еритро¬цитах та нервових клітинах.

Йони Мангану необхідні для росту, утворення кісток та збе¬реження репродуктивної функції організму. Вони беруть участь у метаболізмі глюкози та ліпідів, а також у процесі активування деяких ферментів (аргінази, фосфатаз тощо). Вміст Мангану в організмі людини становить близько 12 мг.

Йони Си(І) і Си(ІІ), що входять до складу ферментів, беруть участь у про¬цесах дихання тканин, росту та кровотворення, впливають на синтез в організ¬мі гемоглобіну, а також посилюють дію гормонів гіпофіза та інсуліну , впли¬ваючи таким чином на обмін цукрів і жирів.

Масова частка Сульфуру в організмі людини становить близько 0,16 %, ба¬гато сірки міститься в структурному білку кератині, волоссі, кістках і нервовій тканині.

Неорганічні фосфат-іони Н2РО4 та НРО42- входять до складу буферної системи крові, яка значною мірою забезпечує стале значення рН внутрішнього середовища живого організму. Крім того, фосфор є основною складовою частиною кісток і зубів.

Збільшення вмісту фосфатів у крові (гіперфосфатемія) може спостерігатися при токсикозах вагітних, спазмофілії, передозуванні ультрафіолетового опро¬мінення, в період загоювання кісткових переломів.

Органічні похідні нітратної кислоти (наприклад, нітрогліцерин, нітросорбіт) застосовують як серцеві засоби. Натрій нітрит та деякі похідні нітритної кислоти застосовують при стенокардії. З неорганічних сполук Нітрогену в ме¬дичній практиці використовують також нітроген(І) оксид N2О, або "веселильний газ". У малих дозах він викликає стан сонливості й сп'яніння, а в більших концентраціях має наркотичну дію.

Література.

Д.Д. Луцевик, А.С. Мороз, О.В. Грибальсько, В.В. Огурцов. “ Аналітична хімія”.

Г.П. Хомченко “Посібник з хімії для вступників до вузів”, Видавництво Київ “Н.С.К.” 2000 р.

Туринська Н.М. “Основи загальної хімії”. 11 клас, Київ: Ірпінь: ВТФ “Перун”.

Туринська Н.М, Величко Л.П. Хімія: Підручник 9 клас. - Київ.: Перун, 1995 р.

Косинський О.І. Органічна хімія. Практикум : Посібник - Київ.: Вища школа, 2002 р.

1 2