1 2 3 4

об’єктів житлово – комунальної та соціально – культурної сфер;

об’єктів, що використовуються для охорони природи й пожежної безпеки, а також охорони й захисту лісу;

продуктопроводів, шляхів сполучення (включаючи автомобільні дороги) і таке інше;

супутників зв’язку;

основних виробничих фондів, законсервованих в установленому порядку і т. д.

Ставки податку на майно підприємств (в одному із запропонованих варіантів) – 1% річних оподатковуваної бази та 6% для незавершеного будівництва.

Щодо цього податку планується встановити ряд пільг. Наприклад, не оподатковується майно:

бюджетних установ і організацій, державних органів;

релігійних організацій та об’єднань, яке безпосередньо використовується для здійснення культових обрядів;

спеціальних протезно – ортопедичних підприємств і т. д.

Податок на майно підприємств має обчислюватися й сплачуватися до бюджету щоквартально, у 5 – денний термін від дня, встановленого для подання бухгалтерського звіту за квартал, а за річним розрахунком – у 10 – денний термін.

Обчислення податку передбачається проводити наростаючим підсумком із початку року, виходячи із фактичної середньої вартості майна за перший квартал у розмірі ¼ , за перше півріччя – ½, за 9 місяців – ¾ установленої ставки податку без сплати авансових платежів.

Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасну сплату податку до бюджету відповідно до чинного законодавства. Контроль за надходженням податку має здійснюватися державними податковими інспекціями.

Податок на нерухоме майно громадян

У Законі України «Про систему оподаткування» передбачений податок на нерухоме майно суб'єктів господарювання. Законодав¬чих актів щодо вказаного податку поки що не прийнято.

Структурно-логічну схему останнього варіанта проекту Закону «Про податок на нерухоме майно (нерухомість) подано на рис.2

Рис. 2 Структурно-логічна схема податку на нерухоме майно (нерухомість)

Мета введення названого податку — забезпечити збалансування доходів і витрат консолідованого бюджету держави та сприяти під¬вищенню ефективності використання нерухомості суб'єктами гос¬подарювання. Були підготовані кілька варіантів закону стосовно цього податку. Останній його варіант, опрацьований 1997 року, пе¬редбачав, що об'єктом оподаткування є земля, а також постійні бу¬дівлі і споруди, що конструктивно й технологічно зв'язані з землею, на якій їх розміщено.

Плат¬ники податку на нерухоме майно громадян — виключно фі¬зичні особи (громадяни). При цьому громадяни, які по¬стійно проживають на території України (незалежно від їхнього громадянства), виступають платниками податку на нерухоме майно, що перебуває в їх власності й розташова¬не як на території України, так і за її межами. Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають поза межами України, є платни¬ками податку на нерухоме майно, яке перебуває в їх влас¬ності, тільки в тому випадку, якщо воно знаходиться на території України.

Податок на нерухомість має бути загальнодержавним податком і є різновидом податку на майно. Податок на нерухомість складається з суми податків на землю, будівлі і споруди.

Нерухомість — це земля і постійно розміщені на ній будівлі та спо¬руди. Будівлі — це житлові будинки, офіси, гаражі, дачі. Споруди — це об'єкти які підпадають під визначення першої групи основних фондів, за винятком будівель. Якщо об'єкт, який належить до основних фондів першої групи, використовується одночасно як споруда та як будівля, платник податку має звернутися до податкової адміністрації із заявою про розмежування напрямів використання такого об'єкта з метою окремого визначення податкових баз і строків оподаткування.

Слід звернути увагу на те, що в розглянутому варіанті проекту зако¬ну щодо податку на нерухомість передбачається для розрахунків бази оподаткування застосовувати індексацію бази оподаткування на рівень інфляції. Така індексація можлива, коли рівень інфляції, розрахований на базі податкового року, дорівнює або перевищує 110 відсотків.

Нерухоме майно громадян підлягає обов’язковій державній реєстрації, яка здійснюється органами державної реєстрації за місцем знаходження цього майна.

Вартість нерухомого майна визначається органами державної реєстрації шляхом установлення його відновної вартості з урахуванням фізичного зносу (залишкової вартості).

Залишкова вартість визначається за станом на 1 січня кожного року і надалі уточнюється з урахуванням індексу споживчих цін і щорічної зміни розміру фізичного зносу.

Власники нерухомого майна забов’язані протягом 3-х місяців від дня набуття права власності здійснити його державну реєстрацію.

Нерухоме майно пропонується оподатковувати за ставкою 0,05 відсотка його залишкової вартості.

Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно громадян мають право надавати місцеві органи самоврядування.

1 2 3 4