| Назва: | Інформаційна система "виробничі запаси": облік і ревізія |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 326,24 KB |
| Скачувань: | 101 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54
Важливе значення має також визначення коефіцієнта витрачання сировини, що досягається за допомогою відношення норми витрат сировини і матеріалів, що встановлена на виробництво одиниці продукції, до корисного їх витрачання [97, c.126].
Для перевірки обґрунтованості визначення вихідної потреби матеріалів на обсяг випуску продукції необхідно розрахувати вихід продукції за допомогою розрахунку відношення кількості виробленої продукції до кількості фактично витраченої сировини і матеріалів (наприклад, вихід хліба з борошна з урахуванням його вологості, тканини з пряжі, цукру з цукрових буряків). Це здійснюється вирахуванням кількості утриманої корисної речовини з вихідної маси сировини і відношення її до загальної кількості, що міститься у витраченій сировині.
Для перевірки цих показників ефективності використання сировини і матеріалів у виробництві використовуються документальна, облікова, оперативна і статистична інформація. Зокрема, використовується інформація аналітичного обліку витрат виробництва (за дебетом рахунка 23 ''Виробництво" стаття "Сировина і матеріали", лімітно-забірні картки, вимоги накладні, калькуляції собівартості виробництва тієї або іншої продукції, звіти про використання сировини і матеріалів, пояснення посадових осіб про причини перевитрат цих цінностей. Для цих розрахунків коефіцієнтів використовують звітність про собівартість продукції.
Якщо при ревізії виявлені перевитрати сировини і матеріалів, ревізор повинен з'ясувати причини цих перевитрат і визначити фактори, що приз вели до зазначених перевитрат сировини і матеріалів.
Для виявлення необґрунтоване і неправильно списаних матеріальних цінностей на виробництво практикують у інвентаризацію залишків незавершеного виробництва за участю членів ревізійної бригади і спеціалістів. Вивчення документів і періодичних інвентаризацій залишків незавершеного виробництва, сировини, матеріалів на складах дозволяє розкривати необґрунтоване і незаконне списання встановлених недостач сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції за рахунок основного виробництва, в той час як вони фактично утворились у результаті необлікованого браку, крадіжок і псування, неповного надходження на підприємство сировини і нестягнених недостач із постачальників, виробітку необлікованої продукції. Достовірність і обґрунтованість списання за документами фактичних витрат сировини і матеріалів на виробництво можуть бути встановлені за допомогою виробничих експериментів. Для проведення виробничого експерименту необхідно вибирати види продукції, що виробляються, витрачені сировину і матеріали, за якими є значні відхилення фактичних витрат від нормативних, с ознаки списання витрат не за фактичним витрачанням, а за завищеними нормами, які займають більшу питому вагу при загальному випуску продукції, і витратах сировини і матеріалів на виробництво.
Методи ревізії використання матеріалів на виробництві застосовують з урахуванням прийнятих на підприємстві методів оперативного контролю: партіонного, інвентарного, сигнального документування [13, c.455].
Для перевірки обґрунтованості визначення вихідної потреби матеріалів на обсяг випуску продукції необхідно розрахувати вихід продукції за допомогою розрахунку відношення кількості виробленої продукції до кількості фактично витраченої сировини і матеріалів (наприклад, вихід хліба з борошна з урахуванням його вологості, тканини з пряжі, цукру з цукрових буряків). Це здійснюється вирахуванням кількості утриманої корисної речовини з вихідної маси сировини і відношення її до загальної кількості, що міститься у витраченій сировині.
Для перевірки цих показників ефективності використання сировини і матеріалів у виробництві використовуються документальна, облікова, оперативна і статистична інформація. Зокрема, використовується інформація аналітичного обліку витрат виробництва (за дебетом рахунка 23 ''Виробництво" стаття "Сировина і матеріали", лімітно-забірні картки, вимоги накладні, калькуляції собівартості виробництва тієї або іншої продукції, звіти про використання сировини і матеріалів, пояснення посадових осіб про причини перевитрат цих цінностей. Для цих розрахунків коефіцієнтів використовують звітність про собівартість продукції.
Якщо при ревізії виявлені перевитрати сировини і матеріалів, ревізор повинен з'ясувати причини цих перевитрат і визначити фактори, що приз вели до зазначених перевитрат сировини і матеріалів.
Для виявлення необґрунтоване і неправильно списаних матеріальних цінностей на виробництво практикують у інвентаризацію залишків незавершеного виробництва за участю членів ревізійної бригади і спеціалістів. Вивчення документів і періодичних інвентаризацій залишків незавершеного виробництва, сировини, матеріалів на складах дозволяє розкривати необґрунтоване і незаконне списання встановлених недостач сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції за рахунок основного виробництва, в той час як вони фактично утворились у результаті необлікованого браку, крадіжок і псування, неповного надходження на підприємство сировини і нестягнених недостач із постачальників, виробітку необлікованої продукції. Достовірність і обґрунтованість списання за документами фактичних витрат сировини і матеріалів на виробництво можуть бути встановлені за допомогою виробничих експериментів. Для проведення виробничого експерименту необхідно вибирати види продукції, що виробляються, витрачені сировину і матеріали, за якими є значні відхилення фактичних витрат від нормативних, с ознаки списання витрат не за фактичним витрачанням, а за завищеними нормами, які займають більшу питому вагу при загальному випуску продукції, і витратах сировини і матеріалів на виробництво.
Методи ревізії використання матеріалів на виробництві застосовують з урахуванням прийнятих на підприємстві методів оперативного контролю: партіонного, інвентарного, сигнального документування [13, c.455].