1 2 3 4 5 6 7

У практичній діяльності зарубіжних країн управлінський аудит зазвичай здійснюють внутрішні аудитори. Якщо на підприємстві відсутня служба внутрішнього аудиту або недостатня кваліфікація внутрішніх аудиторів, то для виконання цього виду послуг можна залучати зовнішніх аудиторів.

Незважаючи на різні підходи українських і зарубіжних економістів щодо визначення аудиту і його видів, існують однакові їх погляди стосовно того, що за основу визначень цих понять доцільно брати об'єкти аудиту, мету і завдання.

Аналіз спеціальної наукової літератури засвідчує, що серед вітчизняних і зарубіжних економістів спостерігаються різні думки щодо визначення мети і завдань аудиту. Економісти зупиняються переважно на конкретних завданнях аудиту, які здебільшого збігаються з функціональними обов'язками аудиторів (аудиторських фірм). Водночас мало звертається уваги на стратегічні завдання аудиту. Адже визначення стратегічних завдань аудиту необхідне для розуміння суспільно-економічної потреби існування аудиту в умовах ринкової економіки.

Завдання аудиторського контролю поділяються на окремі та загальні. Розв'язання окремих завдань стосується перевірки однієї зі сторін господарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальні — на всю господарську діяльність суб'єктне господарювання зі встановленням рентабельності, конкурентоспроможності продукції, прибутковості підприємства.

Незалежно від підходу до аудиторської перевірки, особливостей використання аудиторських процедур, окрім основних завдань, аудитори зобов'язані виконувати функціональні завдання. ННА визначено такі функціональні завдання: коригування, оперативного контролю, стратегічні.

Завдання коригування передбачає надання аудитором керівництву підприємства (замовнику) тих чи інших вказівок і рекомендацій про можливе виправлення виявлених суттєвих помилок у системі бухгалтерського обліку і звітності.

Завдання оперативного контролю вирішуються аудитором у тих випадках, коли він співпрацює з суб'єктом перевірки впродовж тривалого часу на основі довгострокового договору. При цьому аудитор має змогу здійснювати перманентну (безперервну) аудиторську перевірку підприємства-замовника протягом всього контрольованого звітного періоду.

Стратегічні завдання здебільшого виникають у процесі надання аудиторських послуг. До стратегічних завдань аудитора належать проведення стратегічного аналізу, складання фінансових прогнозів, визначення стратегії та перспектив розвитку підприємства.

Роль аудиту можна окремо розглядати на макро- і мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні аудит виступає як одна із організаційних форм контролю і розв'язує стратегічні завдання. На мікроекономічному рівні результати діяльності аудиторів (аудиторських фірм) становлять невід'ємну частину інформаційного забезпечення управління суб'єктами господарської діяльності. Отже, завдання аудиту доцільно розглядати як на рівні економічної системи країни загалом, так і на рівні окремих господарських структур.

У запропонованій нами класифікації завдань аудиту (рис. 1.2) на макрорівні доцільно виділити такі завдання:

- розробка ННА;

- розробка і впровадження кодексу професійної, етики;

- система підготовки аудиторів;

- підвищення кваліфікації аудиторів тощо.

Успішне виконання завдань аудитом на макрорівні залежить від налагодженої роботи Спілки аудиторів України (САУ), АПУ та вузівської підготовки майбутніх аудиторів. Сьогодні вже розроблені та впроваджені в практику ННА, кодекс професійної етики аудитора.

До загальних завдань аудиту доцільно відносити:

- розробку внутрішньо-фірмових нормативів аудиту;

- складання робочих документів аудитора;

- розробку типового плану і програми аудиту;

- складання тестів системи внутрішнього контролю, залишків на рахунках бухгалтерського обліку.

Часткові завдання аудиту залежать від виду аудиторських послуг. При здійсненні аудиту фінансової звітності до них можна віднести:

- вивчення статуту, установчої угоди й інших документів, що засвідчують правове поле діяльності суб'єкта перевірки;

- ознайомлення з бізнесом клієнта, зі системою господарювання й управління;

- оцінку ефективності системи внутрішнього контролю;

- контроль здійснення господарських операцій процесів постачання, виробництва, реалізації, інвестування;

- встановлення повноти відображення всіх господарських та фінансових операцій, підприємства у бухгалтерському обліку;

- перевірку реальності розрахунків із постачальниками і покупцями;

- встановлення достовірності розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами;

- реальність визначення фінансових результатів тощо.

1 2 3 4 5 6 7