| Назва: | Принципи аудиту. Стандарти і норми аудиту |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,17 KB |
| Надіслав(ла): | Сергій |
| Опис: | /реферат/ |
| Скачувань: | 2616 |
інформація в цілому відповідає аудиторському знанню діяльності підприємства;
має місце адекватне відображення всіх матеріальних (суттєвих) питань, які стосуються правильного оформлення фінансової звітності.
Аудиторський звіт повинен містити чітке і ясне формулювання висновків про фінансову інформацію. У позитивному висновку висловлюється задоволення аудитора з усіх суттєвих аспектів обліку, звітності і фінансового стану підприємства. Якщо висловлюється протилежне судження (умовний висновок, висновок з обмеженням) або відмова від підтвердження, аудитор повинен точно і аргументовано вказати причини негативного висновку або викласти застереження.
Міжнародні стандарти поділяють на три групи: загальні стандарти, стандарти практичної роботи, стандарти складання звіту аудитора (аудиторського висновку).
У загальних стандартах визначаються основні принципи і вимоги до професії аудитора, про що викладено вище. Перевірка повинна здійснюватись особами, які мають спеціальну підготовку, кваліфікацію і ліцензію на проведення аудиторської діяльності. Однією із основних вимог є незалежність, яка виражається в тому, що аудиторам надається право самостійно складати програму перевірки, використовувати відповідну методику, одержувати необхідну інформацію для аудиторських висновків, мати доступ до всіх документів підприємства-клієнта. Аудитори повинні бути незалежними від законодавчої і виконавчої влади і діяти лише в межах законодавства. Аудитор зобов'язаний діяти з належною увагою і обережністю відповідно до прийнятих стандартів, добре знати фінансові системи, законодавчі акти, бухгалтерську справу, звітність тощо. Аудитор може використовувати результати роботи інших та внутрішніх аудиторів, експертів, але вся відповідальність за зроблені висновки за результатами аудиторської перевірки лежить на аудиторі, з яким укладено договір на проведення аудиту.
Робочі стандарти містять правила, якими належить користуватись аудитору при виконанні перевірок. Вони включають підготовку до аудиту, планування, збір інформації, використання робочих документів, одержання аудиторських доказів (свідчень), їх оцінку й аналіз, застосування відповідних прийомів і способів перевірки, комп'ютерні методи аудиту та ін.
У стандартах звітності аудитора зазначені основні вимоги щодо форми і змісту звітності. Це, наприклад, такі: в аудиторському висновку (звіті) потрібно вказати, чи фінансова звітність складена відповідно до законодавчих актів, чи підтверджується вона даними аналітичного і синтетичного обліку та первинними документами, чи дотримувались правил ведення бухгалтерського обліку, єдиної облікової політики протягом звітного періоду. В міжнародних стандартах вказуються типи аудиторських висновків (позитивний, позитивний із застереженням, негативний, відмова від висновку) та при яких умовах дається та чи інша оцінка складеної фінансової звітності підприємства-клієнта.
Нижче наведено міжнародні норми аудиту станом на 31.12.1988р.
Перелік міжнародних норм аудиту (МНА)
1. Мета і обсяг перевірки фінансових звітів.
2. Лист про згоду на проведення аудиту.
3. Основні принципи проведення аудиту.
4. Планування.
5. Використання роботи іншого аудитора.
6. Вивчення і оцінка використовуваної системи бухгалтерського обліку і відповідних засобів внутрішнього контролю при проведенні аудиту.
7. Контроль якості аудиту.
8. Аудиторські докази (свідчення).
9. Документація.
10. Використання результатів роботи внутрішнього аудитора.
11. Обман і помилка.
12. Аналітична перевірка.
13. Висновок аудитора.
14. Інша інформація в документах по перевірці фінансових звітів.
15. Проведення аудиту з використанням ЕОД (електронної обробки даних).
16. Комп'ютерні методи аудиту.
17. Зацікавлені сторони.
18. Використання результатів роботи експерта.
19. Вибіркова перевірка.
20. Вплив використання ЕОД на вивчення і оцінку системи обліку і відповідних засобів внутрішнього контролю.
21. Дата висновку аудитора. Події після дати підписання балансу. Виявлення фактів після публікації фінансових звітів.
22. Пояснення керівництва.
23. Функціонуюче підприємство.
24. Спеціальні висновки аудитора.
25. Суттєвість і ризик аудиту.
26. Перевірка бухгалтерських оцінок.
Норми на супутні роботи
1. Основні принципи проведення огляду.
2. Огляд фінансових звітів.
Як видно з наведеного переліку, міжнародні норми аудиту розроблені з різнобічних питань організації і методики його проведення. При розробці національних стандартів аудиту потрібно враховувати міжнародний досвід як з метою узгодження і гармонізації національних стандартів, так і з метою врахування методики стандартизації проведення аудиту та його організації.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ
І ФУНКЦІЇ АУДИТОРСЬКИХ СЛУЖБ
Здійснення аудиторської діяльності покладається на аудиторські фірми та самостійних (одноосібних) аудиторів, які мають ліцензію на право займатись аудиторською діяльністю.
має місце адекватне відображення всіх матеріальних (суттєвих) питань, які стосуються правильного оформлення фінансової звітності.
Аудиторський звіт повинен містити чітке і ясне формулювання висновків про фінансову інформацію. У позитивному висновку висловлюється задоволення аудитора з усіх суттєвих аспектів обліку, звітності і фінансового стану підприємства. Якщо висловлюється протилежне судження (умовний висновок, висновок з обмеженням) або відмова від підтвердження, аудитор повинен точно і аргументовано вказати причини негативного висновку або викласти застереження.
Міжнародні стандарти поділяють на три групи: загальні стандарти, стандарти практичної роботи, стандарти складання звіту аудитора (аудиторського висновку).
У загальних стандартах визначаються основні принципи і вимоги до професії аудитора, про що викладено вище. Перевірка повинна здійснюватись особами, які мають спеціальну підготовку, кваліфікацію і ліцензію на проведення аудиторської діяльності. Однією із основних вимог є незалежність, яка виражається в тому, що аудиторам надається право самостійно складати програму перевірки, використовувати відповідну методику, одержувати необхідну інформацію для аудиторських висновків, мати доступ до всіх документів підприємства-клієнта. Аудитори повинні бути незалежними від законодавчої і виконавчої влади і діяти лише в межах законодавства. Аудитор зобов'язаний діяти з належною увагою і обережністю відповідно до прийнятих стандартів, добре знати фінансові системи, законодавчі акти, бухгалтерську справу, звітність тощо. Аудитор може використовувати результати роботи інших та внутрішніх аудиторів, експертів, але вся відповідальність за зроблені висновки за результатами аудиторської перевірки лежить на аудиторі, з яким укладено договір на проведення аудиту.
Робочі стандарти містять правила, якими належить користуватись аудитору при виконанні перевірок. Вони включають підготовку до аудиту, планування, збір інформації, використання робочих документів, одержання аудиторських доказів (свідчень), їх оцінку й аналіз, застосування відповідних прийомів і способів перевірки, комп'ютерні методи аудиту та ін.
У стандартах звітності аудитора зазначені основні вимоги щодо форми і змісту звітності. Це, наприклад, такі: в аудиторському висновку (звіті) потрібно вказати, чи фінансова звітність складена відповідно до законодавчих актів, чи підтверджується вона даними аналітичного і синтетичного обліку та первинними документами, чи дотримувались правил ведення бухгалтерського обліку, єдиної облікової політики протягом звітного періоду. В міжнародних стандартах вказуються типи аудиторських висновків (позитивний, позитивний із застереженням, негативний, відмова від висновку) та при яких умовах дається та чи інша оцінка складеної фінансової звітності підприємства-клієнта.
Нижче наведено міжнародні норми аудиту станом на 31.12.1988р.
Перелік міжнародних норм аудиту (МНА)
1. Мета і обсяг перевірки фінансових звітів.
2. Лист про згоду на проведення аудиту.
3. Основні принципи проведення аудиту.
4. Планування.
5. Використання роботи іншого аудитора.
6. Вивчення і оцінка використовуваної системи бухгалтерського обліку і відповідних засобів внутрішнього контролю при проведенні аудиту.
7. Контроль якості аудиту.
8. Аудиторські докази (свідчення).
9. Документація.
10. Використання результатів роботи внутрішнього аудитора.
11. Обман і помилка.
12. Аналітична перевірка.
13. Висновок аудитора.
14. Інша інформація в документах по перевірці фінансових звітів.
15. Проведення аудиту з використанням ЕОД (електронної обробки даних).
16. Комп'ютерні методи аудиту.
17. Зацікавлені сторони.
18. Використання результатів роботи експерта.
19. Вибіркова перевірка.
20. Вплив використання ЕОД на вивчення і оцінку системи обліку і відповідних засобів внутрішнього контролю.
21. Дата висновку аудитора. Події після дати підписання балансу. Виявлення фактів після публікації фінансових звітів.
22. Пояснення керівництва.
23. Функціонуюче підприємство.
24. Спеціальні висновки аудитора.
25. Суттєвість і ризик аудиту.
26. Перевірка бухгалтерських оцінок.
Норми на супутні роботи
1. Основні принципи проведення огляду.
2. Огляд фінансових звітів.
Як видно з наведеного переліку, міжнародні норми аудиту розроблені з різнобічних питань організації і методики його проведення. При розробці національних стандартів аудиту потрібно враховувати міжнародний досвід як з метою узгодження і гармонізації національних стандартів, так і з метою врахування методики стандартизації проведення аудиту та його організації.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ
І ФУНКЦІЇ АУДИТОРСЬКИХ СЛУЖБ
Здійснення аудиторської діяльності покладається на аудиторські фірми та самостійних (одноосібних) аудиторів, які мають ліцензію на право займатись аудиторською діяльністю.
Новости загрузка новостей...