| Назва: | Аудиторський звіт і аудиторський висновок |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,86 KB |
| Надіслав(ла): | Олег Власко |
| Опис: | 1. Загальне поняття про аудиторський звіт і аудиторський висновок; 2. Структура аудиторського висновку; 3. Види аудиторських висновків і їх форма`` /реферат/ |
| Скачувань: | 2646 |
а) про те, що аудитор використав певні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на основі якого складена звітність;
б) про дотримання методології звіту, використаної керівництвом перевіряючого підприємства при підготовці звітності і пред'явленні фінансових звітів.
Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.
Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіряючого підприємства і печаткою аудиторської фірми.
Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства
Обов'язковим елементом аудиторського висновку е вказання місцезнаходження аудиторської фірми. Аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми її директором чи аудитором, який має на це відповідні повноваження від керівництва аудиторської фірми.
Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне пред'явлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обов'язкового аудиту.
3. Позитивний висновок аудитор складає у тому висновку, якщо, на його думку, дотримані такі умови:
аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;
пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряючого підприємства;
е адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;
фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;
у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;
фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі. Позитивний аудиторський висновок повинен містити формуліровки: "відповідає вимогам"; "відповідним чином"; "дає достовірне уявлення"; "достовірно відображає";
"відповідає".
Якщо в процесі перевірки у аудитора виникає заперечення чи сумніви відносно правильності тих чи інших використаних перевіряючим підприємством рішень, але йому було представлено їх аргументоване і переконане обгрунтування, то у звіті аудитора ці рішення не обов'язково вказувати, оскільки вони не змінять безумовного позитивного висновку.
Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах:
невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).
При складенні негативного висновку використовуються такі формуліровки: "'не відповідає вимогам"; "не дає достовірного уявлення"; "не правильно показує дійсний стан справ".
Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.
Тема: Процедури виявлення обману і помилок. План
1. Визначення і оцінка порушень.
2. Розрахункові помилки і обман.
1^ В процесі проведення аудиту достовірності фінансової інформації включаючи правильність ведення бухгалтерського обліку і складання форм звітності.
основними причинами допущених порушень є свідомі і несвідомі дії посадових осіб, які займаються підготовкою вихідних даних про результати діяльності підприємства і обробляють цю інформацію, свідомі дії ведуть до обману як держави так і власників підприємства. Несвідомі дії можуть бути викликані недоброякісним відношенням до виконанням службових обов'язків при підготовці інформації, що веде до виникнення помилок.
Обман - цей навмисний неправильний показ фінансової інформації однією і кількома посадовими особами зі складу керівництва та службовців підприємства.
Помилка - ненавмисні порушення у відображені фінансової інформації.
Причинами таких помилок можуть бути: арифметичні чи граматичні помилки в записі облікових даних;
випадковий пропуск чи неправильне уявлення про окремі факти; неправильні покази вимірювальних приладів; відхилення від правил здійснення контролю за діями посадових осіб при проведені первинного обліку, складані звітності та ін.
Мета цього нормативу -
визначити відповідальність аудитора за викриття перекручень, що є результатом обману або помилки, при проведені аудиту фінансової інформації, а також подати керівництву відомості про процедури, які аудитор повинен виконати для розкриття обману або помилок.
Тому по виявлених аудитором порушеннях необхідно:
• відобразити суть обману чи помилки з посиланням на порушення конкретного закону, поста нови КМУ, відомчих інструкцій або наказів та інших нормативних документів;
• показати якими документами, довідками, розрахунками, записати в облікових регістрах чи п оказниками звітності підтверджені дані порушення;
• виявити хто допустив помилку чи обман (вказати прізвище, ім'я та по-батькові і займану посаду);
б) про дотримання методології звіту, використаної керівництвом перевіряючого підприємства при підготовці звітності і пред'явленні фінансових звітів.
Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.
Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіряючого підприємства і печаткою аудиторської фірми.
Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства
Обов'язковим елементом аудиторського висновку е вказання місцезнаходження аудиторської фірми. Аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми її директором чи аудитором, який має на це відповідні повноваження від керівництва аудиторської фірми.
Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне пред'явлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обов'язкового аудиту.
3. Позитивний висновок аудитор складає у тому висновку, якщо, на його думку, дотримані такі умови:
аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;
пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряючого підприємства;
е адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;
фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;
у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;
фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі. Позитивний аудиторський висновок повинен містити формуліровки: "відповідає вимогам"; "відповідним чином"; "дає достовірне уявлення"; "достовірно відображає";
"відповідає".
Якщо в процесі перевірки у аудитора виникає заперечення чи сумніви відносно правильності тих чи інших використаних перевіряючим підприємством рішень, але йому було представлено їх аргументоване і переконане обгрунтування, то у звіті аудитора ці рішення не обов'язково вказувати, оскільки вони не змінять безумовного позитивного висновку.
Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах:
невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).
При складенні негативного висновку використовуються такі формуліровки: "'не відповідає вимогам"; "не дає достовірного уявлення"; "не правильно показує дійсний стан справ".
Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.
Тема: Процедури виявлення обману і помилок. План
1. Визначення і оцінка порушень.
2. Розрахункові помилки і обман.
1^ В процесі проведення аудиту достовірності фінансової інформації включаючи правильність ведення бухгалтерського обліку і складання форм звітності.
основними причинами допущених порушень є свідомі і несвідомі дії посадових осіб, які займаються підготовкою вихідних даних про результати діяльності підприємства і обробляють цю інформацію, свідомі дії ведуть до обману як держави так і власників підприємства. Несвідомі дії можуть бути викликані недоброякісним відношенням до виконанням службових обов'язків при підготовці інформації, що веде до виникнення помилок.
Обман - цей навмисний неправильний показ фінансової інформації однією і кількома посадовими особами зі складу керівництва та службовців підприємства.
Помилка - ненавмисні порушення у відображені фінансової інформації.
Причинами таких помилок можуть бути: арифметичні чи граматичні помилки в записі облікових даних;
випадковий пропуск чи неправильне уявлення про окремі факти; неправильні покази вимірювальних приладів; відхилення від правил здійснення контролю за діями посадових осіб при проведені первинного обліку, складані звітності та ін.
Мета цього нормативу -
визначити відповідальність аудитора за викриття перекручень, що є результатом обману або помилки, при проведені аудиту фінансової інформації, а також подати керівництву відомості про процедури, які аудитор повинен виконати для розкриття обману або помилок.
Тому по виявлених аудитором порушеннях необхідно:
• відобразити суть обману чи помилки з посиланням на порушення конкретного закону, поста нови КМУ, відомчих інструкцій або наказів та інших нормативних документів;
• показати якими документами, довідками, розрахунками, записати в облікових регістрах чи п оказниками звітності підтверджені дані порушення;
• виявити хто допустив помилку чи обман (вказати прізвище, ім'я та по-батькові і займану посаду);
Новости загрузка новостей...